Депозит Знань - Острів знань

Закрити
Депозит Знань
FacebookTwitterLivejournal
Депозит Знань

Я вчитель-методист із історії. І я хочу поділитися із вами тим, яким чином я бачу оцінювання своїх учнів найбільш об`єктивним.

 Оволодіння певним предметом – важка і багатогранна робота. Мірилом успішності на цьому шляху є оцінка, яка несе інформаційний, виховуючий і розвиваючий відтінок. Зробити так, аби учень формував і розумів свою оцінку – важлива справа. Тому я проводжу оцінювання учнів в певній формі, яку назвала «Депозит знань».

         Всі вчителі знають, що поодинокі відповіді на уроці здебільшого важко оцінити і на повноцінну оцінку цього малувато. Тоді я отримані бали «кладу на депозит», тобто заношу до окремого списку класу (здебільшого 1-2 бали). На наступних уроках учень, за бажанням, може взяти свої бали і приєднати до своєї наступної оцінки, підвищуючи її. Але при цьому враховуються певні обставини:

1)    Підвищення іде в рамках тієї теми, що вивчає учень.

2)    Ці бали не можна приєднати до тематичної оцінки.

3)    Вони не приєднуються до оцінок, отриманих за виконання робіт в контурних картах, при оцінюванні рефератів або інших творчих робіт.

4)    Звичайно, вони не змінюють семестрової оцінки.

 

Окремим аспектом цих депозитних балів є формування навичок учня «Розпорядитися

своїм капіталом». Він бере ці бали за бажанням підвищити саме цю оцінку, при цьому залишити «про запас». Це є маленький аспект формування дієвості учня в умовах ринкових відносин, тобто моделює певною мірою «Користування своїми коштами».

    Бажання заробити депозитні бали робить учнів більш уважними і, що найголовніше, більш активними на уроках. Виникає певна конкуренція при бажанні отримати бали на депозит. Якщо перед літніми канікулами залишаються невикористані бали (звичайно їх небагато), то за час відпустки вони зростають на певний відсоток і використовуються учнями під час отримання перших оцінок у вересні-місяці під час повторення матеріалу попереднього класу.

    Я говорю своїм учням: «Депозит знань – найнадійніший у світі». Цього не торкається інфляція, зловживання працівників і власність банків, недосконале законодавство. Знання – найнадійніший капітал у світі.

Автор: Чумаченко Нінель Іванівна, вчитель-методист
Опублікував: historylesson , 20 Лютого 2013, 17:15. Переглядів: 1500