Закрити
Година пам’яті, присвячена річниці виводу військ з Афганістану: «Нiколи не забути нам тебе, Афганістан»
FacebookTwitterLivejournal

Мета заходу: ознайомити та розширити знання учнів про історичні події афганської війни, виховувати в учнів почуття патріотизму, гідності та гордості до учасників вiйськових подій в Афганістанi, вiддати данину пам’ятi полеглим воїнам-афганцям.

Година пам’яті, присвячена річниці виводу військ з Афганістану: «Нiколи не забути нам тебе, Афганістан.»

 

Мета. Ознайомити та розширити  знання учнів про історичні події афганської війни, виховувати виховувати в учнів почуття патріотизму, гідності та гордості до учасників вiйськових подій в Афганістанi,  вiддати данину пам’ятi полеглим воїнам-афганцям.

 

Наочне оформлення: плакат «Нiколи не забути нам тебе, Афганістан.», політична карта,  фотографії воїнів-афганців загиблих в Афганістані, плакати з висловами великих людей про героїзм, комп'ютерна презентація, уривки з кінофільмів про афганську  війну.

 

Музичне оформлення: записи пісень про війну в Афганістані.

 

Учасники:  учні, що вчаться на І-ІІ курсі, викладачі, колишні воїни-афганці. 

 

Обладнання: стелаж для виставки, мультимедійний проектор, екран, ноутбук, акустична система, мікрофон. 

 

Запрошені: воїни-інтернаціоналісти, учасники бойових дій

 

Хід заходу

 

Організаційний момент .

Слайд 1.

(Гості розсаджуються, звучить пісня М. Фрадкина  на слова Р. Рождественського «За того парубка».

Ведучий 1.

Ліцей, увага! Рівняння на прапор.

Захід пам’яті, присвячена річниці виводу військ з Афганістану оголошується відкритою!

(звучить Гімн України)

 

Слайд 2.

В портрета загиблого воїна запалюється свічка. Включається фрагмент фільму «Прокляті і забуті» (діти в цинкових трунах)).

Слайд 3.

 

Ведучий 1. Дорогі учні, шановні вчителі та гості. Сьогодні ми зібралися, щоб пригадати одну з трагічних сторінок історії нашого народу, пригадати події, які донедавна були маловідомі. Наш захід-реквієм  присвячується вшануванню подвигу воїнів, які в далекому Афганістані виконували свій інтернаціональний обов'язок.

 

Ведучий 2. 15 лютого 1989 року радянські війська були повністю виведені з Афганістану. Тепер цей день відзначається в Україні як День вшанування учасників бойових дій на території інших держав.

 

Читець. 1 – й учень.

Ти –вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій.

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей…

Слайд 4.

 (на екрані демонструється відео блок “Вивід  військ із Афганістану)

Слайд 5.

 

Ведучий 1. Ніхто не забутий, ніщо не забуто. Та щоб не забути, треба пам'ятати, а щоб пам'ятати, треба знати. Так сталося, що 25 грудня 1979 року, частини обмеженого контингенту радянських військ ступили на землю багатостраждального Афганістану. Україна тоді входила до складу Радянського Союзу, і тому наші солдати теж стали учасниками воєнних дій.

Слайд 6.

Ведучий 2. 15 лютого 2015 року виповнюється   26 років  як   вивели з Афганістану радянські війська, але рани цієї війни кровоточать і досі. Не можуть матері  забути  загиблих  та покалічених  синів,  а дружини  та діти — своїх чоловіків і батьків.

Слайд7. (фонограма пісні «Кукушка»)

 

Ведучий 1.  За офіційними даними за весь час афганської війни у ній взяло участь 620 тис. військовослужбовців і 21 тисяча робітників та службовців.  Загинуло в цій війні 14 453 особи, з них убито в бою 9511, померли від ран і хвороб 3203, загинули в аваріях, катастрофах 1739, пропали безвісти 292.

Ведучий 2.    З України через афганську війну (1979-1989) пройшли 160 тис. осіб. Не повернулося з війни 3360. Із них: загинуло 3280, пропало безвісті 80, поранено понад 8 тис, стали  інвалідами 3560 осіб. Після війни померло від ран, захворювань більше, ніж загинуло.

Слайд 8.

Сценка 1. Молодий солдат пише листа

Мамо. Вибач, я не зумів дописати тобі листа. Мені вчора виповнилося 20, а сьогодні мене не стало. Але перед тобою і Батьківщиною я чистий. Я чесно  виконав свій солдатський обов’язок. Я не порушив присягу і був вірний солдатському слову і фронтовій дружбі. Прости…Єдине чого не зумів – це врятувати себе для тебе рідної.

Слайд 9.

 

Ведучий 1.    Що ж це за країна, яка завдала так багато  болю ?  Афганістан — держава, розташована в Південо-Західній Азії. За площею вона майже така, як наша Україна. Але кількість населення утричі менша. Це тому, що   Афганістан – це 70  %  гірської місцевості  з  бідною  рослинністю,  це хребет Гіндукуш з найвищими у світі вершинами. Понад 80 % населення проживають в аулах у злиднях. 3 млн. людей (20 %) ведуть кочовий спосіб життя. Страшенна бідність, відсутність належної медичної допомоги, масова неписьменність та висока сме­ртність. Але не тільки це...

Слайд 10.

 

Ведучий 2. Ось, що нам говорить історія, про інтернаціональну війну в Афганістані. У квітні 1978 року афганський народ піднявся на боротьбу за краще життя, скинув монарха, проголосив Афганістан республікою. Новий режим почав репресії проти духовенства, закривалися й руйнувалися мечеті. Племінні та етнічні вожді не визнавали нового уряду, Почали формуватися загони «маджахетів» («борців за віру»). У країні спалахнула громадянська війна.                     

Слайд 11.

 

Ведучий 1. У грудні 1978 року між  СРСР і Афганістаном був підписаний договір, за яким Радянський Союз зобов'язувався переозброїти афганську армію. Виходячи з цього, керівництво СРСР    на    чолі    з    Л.І. Брежнєвим продемонструвало    готовність    надати прокомуністичному режиму НДПА Бабрак Кармаля реальну воєнну підтримку.

Слайд 12.

 

Ведучий 2.   27 грудня 1979 року рішенням політбюро ЦК КПРС були введені десантні частини, вони розмістились гарнізонами у великих містах країни в Баграм, Кабул та інших великих містах, а згодом вони поступово втягнулись в бойові дії по всій території. Присутність іноземних військ викликало стихійне протистояння народу. Пік бойових дій припав на 1984—1985 роки. 

Слайд 13.

 

Ведучий 1. Нашим солдатам говорили, що вони виконують інтернаціональний обов'язок, тобто захищають братній народ.

Слайд 14.

 

Читець. 2 – й учень.

А війна для людей – то пекельная рана,

Йшли солдати у бій, йшли у гори Афгана.

Та пустеля страшна, лиш життя забирала,

І війна за «ніщо», дуже довго тривала.

Скільки їх полягло, не злічити нікому,

Нам не віданий  біль, не відчутна та втома.

Знаєм лиш, що людьми тими, воля їм кута,

Пам’ять вічно жива і ніким не забута.

І лишень з часу в час кровоточить та рана.

Сниться  йдуть вони в бій… йдуть у гори Афгана.

 

Ведучий 2.  Дорогою ціною розплачувались наші юнаки за все. А ціною було життя.

Афганістан залишив незагоєні рани в серцях матерів, жінок, які за короткий час стали вдовами, дітей, які дізнаються про своїх батьків лише з розповідей мами.

 

Сценка 2.

Слайд 16.

Читець.3 – й учень.

Старенька мати йде до свого сина,

Гранітні плити плачуть під ногами,

Стукоче серце в грудях, ниє спина:

Синочку, рідний, йди в обійми мами.

 

Читець.4 – й учень.

Тече сльоза і падає на плечі.

Із стелі очі дивляться хлоп’ячі.

Їм тільки жити, жити і творити,

Вони ж навіки залишаються дитячі.

 

Читець.5 – й учень.

Стоїть старенька й плаче. Ні, ридає…

Перед очима в неї похоронка,

І бій, що котрий день вже не згасає,

І у землі пекуча та воронка.

 

Читець.6 – й учень.

Синочку, рідний, чуєш, як курличуть

У синім небі сумно журавлі?

Вони ж тебе до себе, сину, кличуть,

А ти лежиш в холодній цій землі.

 

Читець.7 – й учень.

Я чую, мамо, чую, як співають

Мені над Україною пісні.

Ти не журись, я крила розпростаю

І прилечу до тебе у вісні.

 

Читець.8 - й учень.

Вкраїнським рушником зітри сльозину

І поцілую сиве чоло:

О, синку рідний, мій єдиний сину,

Як хороше б мені тоді було!

 

Читець.9 – й учень.

Стоїть старенька мати на могилі,

І навіть квіти плачуть мовчазні.

Від сина погляд відвести не в силі,

А син довічно житиме у сні.

Слайд 17.

 

Ведучий 1.  Поставте скибку хліба на стакан

І голови схиліть в скорботі вічній,

За тих, кого убив Афганістан,

Чиї він душі зранив і скалічив…

Схилімо ж голови перед світлою пам’яттю

тих, хто залишився вічно молодим

 

Вшануємо загиблих в Афганістані воїнів хвилиною мовчання

Слайд 18.

 

Ведучий 2.  На нашому святі присутні свідки тієї війни.

Слово надається _______________________________________________

 

Питання до ветерана:

 

1. Як вам роз'яснювали причину введення військ до Афганістану? 

2. Чи було вірним вирішення про вивід військ з Афганістану ? 

3. Про те як велися бойові дії..

4. Ви бачили в маджахедах ворогів СРСР і тому воювали.. або мстили за загиблих товаришів.. ? 

5. Фільми про Афган.

6. Який у вас був побут?

7. Почуття обов'язку перед батьківщиною! Воно було?

8.      На які недоліки при проведенні військових операцій Радянською армією в Афгане ви взмозі назвати? 

9. Якими повертаються з війни, а якими вирушають на війну ?.........

10. Чи задоволені ви інтерпретацією сучасної історії?

11. Чим коштовне мирне піднебіння над головою, і як нинішні війни відрізняються від війн минулого століття?

12. Опишіть моменти, що самі запам'ятовують, у війні?

Дарування квітів ветерану.

Слайд 19.

 

Ведучий 1. Зважаючи на великі людські втрати, на біль і страждання під час війни, воїни-інтернаціоналісти  винесли з пекла війни загартовану любов до своєї Вітчизни, її народу та готовність завжди встати на їх захист. Нам є на кого рівнятися.

 

Читець.10 – й учень.

I пам‘ять ожива вогнем пекучих ран

Нiколи не забути нам тебе, Афганістан.

Вiд iменi мами, що не дiждалась сина,

Вiд iменi дочасу посивілої дружини,

Вiд імені батька, що мовчки сумує,

Від iменi сина твого вже, солдате,

Благаю, кричу я - вiйнi вже повiк не бувати.

Слайд 20.

Ведучий 2. Життя триває. І ми сьогодні говоримо про те, що трапилось в Афганістані, для того, щоб ніколи не рвались снаряди, не гинули наші батьки, брати, чоловіки, сини.

Слайд 20.

 Виконання пісні «Ти, головне, повертайся додому»

 

Ведучий 1.

Ліцей, увага!  

Захід пам’яті, присвячена річниці виводу військ з Афганістану оголошується закритим!

(звучить Гімн України)

Учні йдуть по класах.

 

 

 

 

Повертайся живим

(Ти, головне, повертайся додому)
Слова: Ірина Цілик, Kozak System, Сестри Тельнюк
Музика: Kozak System, Сестри Тельнюк

Виконання: Kozak System, Сестри Тельнюк

Ти, головне, повертайся додому,

Врешті знімай запилюжені берці

І вчися наново жити потому

З перепрошитою вірою в серці...

Ти, головне, повертайся, здолавши

Чистого зла непрожований стогін,

І відпускай цю ненависть назавше

Посеред мирної тиші густої.

 

Приспів:

Ти повертайся, ти головне повертайся,

Ти головне повертайся живим!..

Ти повертайся, ти головне повертайся,

Ти головне повертайся живим!..

 

Ти, головне, повертайся тим шляхом,

Що вбереже твої душу і тіло.

Чорна земля із розпеченим пахом

Тільки дощу, а не крові хотіла.

Ти, головне, повертайся до мами.

Десь там сивіючи за видноколом,

Матері тужать і дружать домами,

Що пахнуть ніжністю та корвалолом.

 

Приспів.

 

Ти, головне, повертайся назовсім

І народи-посади-споруди, а

Вже у твоєму дитиську курносім

Виросте радість, нова і правдива.

Ні, ця війна не потрібна нікому.

Так, ми її не пробачимо, себто

Перемагай і вертайся додому.

Просто живим повертайся, і все тут!

 

Приспів. (2)

 

Ти повертайся, ти головне повертайся,

Ти головне повертайся живим...

 

Автор: Автор: викладач історії ДНЗ "Одеський професійний ліцей сфери послуг ПНПУ ім.К.Д.Ушинського" ЛОПАКОВ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ
Опублікував: Олена Лопакова , 04 Березня 2015, 19:36. Переглядів: 755