Закрити
розвиток техніки читання
FacebookTwitterLivejournal
розвиток техніки читання

Розвиток  навички  читання

 в молодших школярів

за методикою І.Т.Федоренка

( З  ДОСВІДУ  РОБОТИ )

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             Третинник  С.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………………….………. 4

 

Розділ І. Літературознавчі та методичні основи роботи над формами. розвитку техніки

читання   

1.1.               Сутність понять «навичка читання», «види читання», «способи читання», «якості читання» …………………………………………………………….    5

1.2.               Шляхи формування в молодших школярів навички читання за методикою І.Т.Федоренка …………………………………………………………………11

1.3.               Аналіз програми та підручників з метою з’ясування наявності в них завдань, запитань на розвиток  навички читання  …………………………... 16

 

Розділ ІІ. Апробація розроблених  вправ з розвитку навички   читання за  методикою І.Т.Федоренка на уроках читання в 3 класі

2.1.               Рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ……………………………………………...23

2.2.               Використання розроблених завдань на розвиток навички читання ……..24

2.3.               Результати проведеного дослідження ………………………………..……32

 

Висновки ……………………………………………………………………………………...…..37

 

Список використаної літератури …………………………………………………………...…38

 

Додатки ............................................................................................................................................41

Вступ

В державних документах зазначено, що загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, і в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного прискореного росту і розвитку України. Країні потрібні кваліфіковані спеціалісти з високими моральними та культурними цінностями.

Саме початкова школа стає основою подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального розвитку. Пріоритетним у початкових класах є виховні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодівання організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальним і контрольно-оцінними уміннями, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання, яка формується на уроках читання. Бо, як казав В.О.Сухомлинський, без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці [52,10].

Одним  із завдань уроків читання чинної програми для початкових класів, побудованої відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, є формування в учнів навички читання, яка є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках. В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання.

Над цією проблемою працювало багато науковців, методистів, вчителів-практиків, зокрема: І.Т.Федоренко, І.Г.Пальченко, В.Н.Зайцев, Л.А.Свінкова  та   Г.Я.Бабенко, Т.І.Гудзик, В.Б.Едігей, Н.П.Трофимович, Г.Л.Сорку, В.О.Науменко, Л.Л.Тимофієва, А.М.Кушнір, О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко.

Так, зорові і слухові диктанти за методикою І.Т.Федоренка використовуються багатьма вчителями початкових класів. Дехто із вчителів продовжує їх вдосконалювати. Наприклад: П.І.Ткаченко до кожного набору зорових диктантів розробила завдання на розвиток зв’язного мовлення учнів [49]. Учителька Г.А.Сорку запропонувала набори зорових і слухових диктантів, розроблених І.Т.Федоренком, українською мовою [46].

Заслуговує уваги творчий підхід до використання цих диктантів А.А.Свінкової та Г.Я.Бабенко. Ці автори розробили набори зорових диктантів за методикою І.Т.Федоренка, до текстів, уміщених до чинних підручників з читання [44].

За даними анкетування,  проведеного в місті Києві, серед методик, які ефективно використовуються вчителями на уроках читання, є і методика І.Т.Федоренка.

Вчителі Дмитрівської загальноосвітньої школи Барвінківського району Харківської області, де здійснювалася апробація розроблених нами вправ, багато років працюють за методикою І.Т.Федоренка та його послідовниками.

Це і сприяло вибору теми нашої дипломної роботи:

«Розвиток навички читання в молодших школярів за методикою І.Т.Федоренка».

Об’єкт дослідження - процес розвитку навички читання в молодших школярів.

Предмет дослідження -  завдання на формування в учнів таких якостей читання, як свідомість, правильність, виразність, швидкість, побудованих за методикою І.Т.Федоренка.

Мета дослідження -  описати методику використаних на уроках читання завдань, розроблених за методикою І.Т.Федоренка, на розвиток в учнів повноцінної навички читання.

 

Завдання дослідження:

1)    опрацювати психолого-педагогічну літературу з теми досліджень;

2)    розкрити сутність понять  «навичка читання»,  «якості читання»,  «види читання», «способи читання»;                                                                      

       3)  проаналізувати чинні програми та підручники для 2-4 класів з читання з метою визначення в них  наявності завдань на формування в учнів таких якостей читання свідомість, правильність, виразність, швидкість;

             4) розробити й апробувати завдання на формування в учнів повноцінної навички читання за методикою І.Т.Федоренка.

Методи дослідження: опрацювання психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; аналіз шкільних програм та підручників з читання; апробація розроблених завдань за методикою І.Т.Федоренка.

Дослідження було проведене на базі 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області протягом 2005-2006 навчального року.

Розділ І. Літературознавчі та методичні основи роботи над формуванням техніки читання.

1.1.Сутність понять «навичка читання», «види читання», «способи     читання», «якості читання»

Завдання предмета читання в початкових класах – формувати, розвивати, удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвивати потяг до самостійного читання книг. Предмет читання ставить за мету виробляти в учнів уміння читати (навичку читання) і внутрішнє бажання читати [18, 251-252].

Сучасні психологи і методисти визначають навичку читання на початковому етапі як процес відтворення звукової форми слова за її графічною (буквеною) моделлю з виявленням, активною переробкою й усвідомленням смислової інформації [5, 5].

Існують два види читання: голосне (або вголос) і мовчазне (або читання про себе). Мовчазному читанню передує голосне і триває впродовж усього початкового навчання. Зменшується його питома вага у порівнянні з мовчазним читання, яке у 3-4 класах стає провідним. Читання вголос дозволяє успішно здійснювати «зворотній зв’язок»: ступінь володіння технікою читання легко контролюється вчителем. Голосне читання здійснюється застосуванням різноманітних форм учнівського читання: індивідуального, хорового, «ланцюжкового», вибіркового, в особах. Незаперечний вплив усіх цих форм голосного читання на культуру читання учнів: читаючи вголос, діти виробляють орфоепічні норми [18, 265-267]. Доказом практичного значення мовчазного читання служить його широке застосування у повсякденному житті. Без нього не можна уявити самостійне читання газет, книжок, документів [18, 267]. У деяких розвинутих країнах не приймають на роботу спеціаліста, якщо він читає менше 400 слів за хвилину (звичайно тут говориться про мовчазне читання). Розрахунок дуже простий: зручніше заплатити за працю тій людині,  яка  швидко  читає, бо вона «не  втоне в потоці паперів»  [11, 52]. В умовах інформаційного вибуху постійного  ускладнення   науково-технічних  проблем  спеціалістам   усіх галузей  знань читати треба все більше і більше [56, 12]. Мовчазне читання є основним видом читання в життєвій практиці людей. Перевага його у порівнянні з голосним читанням – в економії часу, адже темп читання про себе значно вищий, ніж читання вголос. А це значить, що читання мовчки продуктивніше за голосне читання  [18, 267].

Навичка читання охоплює дві сторони читання : смислову й технічну.

Смислова сторона читання передбачає розуміння школярами:

а) значень переважної більшості слів у тексті як у прямому, так і в переносному значенні;

б) зміст у кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними, окремими частинами тексту (абзацами, епізодами, главами);

в) фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв’язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо);

г)  основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту (3-4 класи), ідеї, основної думки твору  (2-3 класи з допомогою вчителя).

У процесі оцінювання смислової сторони читання враховуються рівні розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметри розуміння (повнота, точність, глибина).

На розуміння учнем змісту прочитаного впливають рівні сформованості інших якостей читання.

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Кожний із них окремо, як і їх сукупність, підпорядковуються смисловій стороні читання.

На уроках читання вчитель повинен постійну увагу приділяти виявленню в дітей рівня сформованості способів читання: побуквений, відривний складовий, плавний складовий, плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів, читання цілими словами і групами слів [19, 34]. Перші два способи   читання є  перехідними.  Вони   характеризують  навичку   читання   у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні – є  провідними у 2-4 класах.

Уся робота із застосуванням видів читання, способів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якостей: свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразним [18, 269].

Правильне читання є таке, коли учень вільно читає текст словами (у 1 класі плавно складами й словами),  якщо учень не допускає:

а) заміни; б) пропусків; в) перестановок; г) спотворення; г) повторів (букв, звуків, складів, слів у тексті); читає із дотриманням норми наголошування та орфоепії в системі голосних (ненаголошені [е], [и], чітка вимова звука [о]; чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; з нормативним вимовлянням звуків [дж], [дз], [дз], [г], [ф]; правильною вимовою слів, передбачених програмою для кожного з класів.

Під час перевірки цієї якості читання педагог враховує кількість і характер помилок  [19, 34].

Правильне читання повинно відповідати таким критеріям:

а) безпомилковість відтворення звукового наповнення прочитуваного, тобто читання без пропусків букв, складів, їх перестановок, вставки зайвих звуків, складів;

б) ритмічність (або плавність читання), яка виявляється при злитому промовлянні складів у словах і злитій вимові ненаголошених службових слів з повнозначними частинами мови;

в) дотримання орфоепічних норм, у першу чергу правильного наголошування складів, вимови тих звуків, які у мовленні дітей зазнали впливу діалектного оточення  [18, 256].

Свідоме читання забезпечує уміння читати з ясним розумінням змісту тексту, описаних подій, зв’язку між ними й уміння оцінити вчинки дійових осіб. Усе це грунт на відповідне сприймання учнями лексичного значення всіх слів, що завдяки граматичній пов’язаності формують думку, виражену реченням. Свідомим визначається читання, якщо учень спроможний не тільки переказати, а й висловити своє ставлення до прочитаного  [18, 256].

Виразність читання.

Усвідомлення учнями мети виразного читання безпосередньо залежить від розуміння змісту і основного смислу твору.

Учні 2 класу під керівництвом вчителя вже спроможні усвідомити найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких збігається  (відповідає) з їхнім життєвим досвідом. У 2-3 класах школярі все частіше зустрічаються у художніх творах з такими ситуаціями, яких не було в їхньому особистому досвіді. Це ускладнює усвідомлення ними мети виразного читання, яка стає доступною учням завдяки спеціальному аналізу.

Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання для молодших школярів є складним, процес оволодіння ним у початкових класах не завершується. Під час оцінювання виразності читання учитель враховує цю обставину. Уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів     [15, 35].

Виразність читання виявляється в умінні учня:

а) проникати в емоційний настрій твору та б) правильно вибирати і користуватися мовленнєвими інтонаційними та позамовними засобами виразності. Тобто відповідно до змісту твору правильно робити паузи (логіко-граматичні, психологічні, ритмічні – під час читання віршів; логічні наголоси; вибирати потрібний темп читання, інтонацію та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту; чітко вимовляти слова, правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання – розповідні, питальні, спонукальні). Тобто розуміти значення читання: що саме найперше треба донести слухачам своїм читанням [15, 35].

Навчальними програмами передбачено заучування школярами віршів напам’ять. Перевірка якості цього виду діяльності здійснюється після попередньої підготовки учнів за такими параметрами повнота, правильність добору та використання учнями фактичного змісту тексту; правильність добору та використання під час декламації мовленнєвих інтонаційних та позамовних засобів виразності. У кожному класі рівень оволодіння мовленнєвими та позамовними засобами виразності окреслено навчальними програмами.

У класному журналі відводяться спеціальні колонки «вірш напам’ять»,  де  вчитель, опитуючи учнів, фіксує навчальні результати. Вони, як і результати читання учнями текстів, що визначались для домашнього завдання, дозволяють вчителю накопичувати дані про динаміку розвитку  в учнів виразності читання і враховувати цю якість під час підсумкового оцінювання  [19, 35].

Темп (швидкість) читання. Ця якість навички читання співвідноситься із способом читання, розумінням змісту та періодом (роком) навчання учня. У 1-2 класах рівні опанування темпом читання значно нижчі, ніж у 3-4 класах, де методично обґрунтований темп читання вголос наближається до природного розмовного мовлення особи: 75-95 сл/хв. Темп читання мовчки перевищує показники читання вголос – орієнтовно на 20-40 слів. Показники темпу читання відображені в таблиці  1.1.1.

Таблиця  1.1.1.

Показники темпу (швидкості) читання вголос і мовчки

Види       

читання

 

Семестр

Класи

2

3

4

   1. Вголос

 

І

ІІ

25-40

40-60

55-65

65-75

70-80

80-85

2. Мовчки

 

І

ІІ

-

45-75

75-90

90-110

90-110

100-130

 і більше

 

У школярів, які дуже добре читають, темп читання  може збільшуватись у 1,5- 2 рази. Під час оцінювання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного [19, 35-36]. Згідно з Державними стандартами розвинена навичка читання характеризується  таким   чином:

 

«Після попередньої підготовки свідомо, правильно, плавно читати вголос цілими словами і групами слів із дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Темп читання вголос на кінець навчання у початковій школі – не менше 80 слів за хвилину, мовчки – не менше 100 слів за хвилину» [3, 11].

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4 класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Дані про навичку читання учня (або класу загалом) можна одержати під час індивідуальної перевірки, яка проводиться у процесі як поточного, так і підсумкового контролю.

Поточний контроль в індивідуальній формі супроводжує щоденні уроки читання. Найчастіше для цього обирається текст, який визначається для домашнього завдання. Для здійснення перевірки педагог у своєму примірнику підручника поділяє текст на кілька частин за кількістю учнів, яких він передбачає перевірити, а потім нумерує олівцем слова у кожному уривку, проставляючи над ними цифри. З початком читання учня він помічає положення секундної стрілки на своєму годиннику і через хвилину зафіксовує слово, яке в даний момент читатиме учень. Цифра над словом вкаже на загальну кількість слів, прочитаних за хвилину, що й буде записано вчителем до реєстраційного зошита. Прийменники, сполучники, займенники вважаються повноцінними словами. За бажанням того, хто перевіряє, щоб досягти більшої об’єктивності, він може перевести текст у знаки (100 знаків становить у середньому 17 слів). У цьому ж рядку педагог фіксує досягнення чи помилки (зауваження) щодо правильності читання та інших характеристик читання.

 Окрім поточного контролю, який здійснюється вибірково, проводиться підсумкова перевірка навички  читання вголос в кінці  першого (15-25 грудня)  і другого  (5-15 травня)  семестрів  [19,36].

Контролю підлягають усі компоненти навички читання вголос. Для перевірки достатньо мати один (незнайомий учням) текст, читання якого  інші  діти не чують. Природно, що для кожного класу, кожної вікової групи учнів тексти будуть відрізнятися обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, розміром шрифту і т. ін. Зазвичай це доступні школярам художні, науково-художні твори.

Спочатку учневі пропонується читати текст мовчки, (щоб  «ввійти» в читання і зняти можливу напругу), а з другого абзацу перейти на читання вголос. З цього моменту вимірюється швидкість читання. Якщо ж відразу запропонувати учневі читати вголос, то його читання має тривати 2 хвилини – це своєрідне «входження» в читання. а друга хвилина – це контрольний час.

Відразу ж після читання вчитель ставить кілька запитань, відповіді на які передбачають розуміння учнем фактичного змісту прочитаного, а також основного смислу.

Обов’язково слід передбачити знання на пояснення слова, вжитого у тексті у переносному значенні. Учень робить пояснення у такому порядку: 1)пояснює істинне (пряме) значення слова; 2) визначає значення слова у даному контексті; 3) пояснює, чому властивості і ознаки одного предмета чи явища приписуються іншому.

Під час перевірки небажано користуватись секундоміром, краще мати годинник із секундною стрілкою. При цьому педагог непомітно для учня фіксує час. Слабших у навчанні дітей варто підбадьорювати, вселяти у них впевненість, а потім доброзичливо характеризувати читання, відзначаючи позитивні моменти, а також вказати, над чим ще слід попрацювати.

З особливою увагою слід поставитися до дітей, які мають психічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження балів. Контроль читання у таких дітей можна здійснювати під час поточного оцінювання [15, 37].

В таблиці 1.1.2 подано оцінювання навички читання вголос.

                                                                                                              

                                                                                                            

                                                                                                                        Таблиця 1.1.2.                                                                                                            

Оцінювання навички читання вголос

Рівень

навчальних

досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

 

1

 

 

2

Учень читає відривними складами, частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює  зміст окремих речень тексту.

Учень в основному читає складами у темпі, значно нижчому від нормативного. Частково розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст тексту розуміє частково з допомогою вчителя.

Початковий

 

3

 

 

 

Спосіб читання  - словами + складами. Темп читання – на 8-10 і більше слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і більше помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилок у наголошуванні слів. З допомогою вчителя розуміє більшу частину предметного змісту твору.

 

Середній

 

4

 

Учень читає переважно словами, в окремих випадках – складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного на 6-8 слів і більше слів. Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Розуміє фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя.

 

5

 

Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3-5 помилок) у наголошуванні і вимові слів, утруднюється пояснити значення слів, виразів. Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує суттєвого поліпшення виразності. З незначною допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки.

 

6

Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3-4 помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потребує допомоги вчителя у виборі інтонаційних засобів виразності. Загалом розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди усвідомлює, як вони пов’язані між собою.

 

Достатній

 

7

Спосіб і темп читання відповідають еталону, учень припускається кількох орфоепічних помилок, в окремих випадках частково розуміє лексичне значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно може прочитати твір з частковою допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку з допомогою  вчителя.

 

8

Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. Наявні орфоепічні помилки.

9

Читання учня правильне, свідоме у відповідному темпі, цілими словами. Загалом правильно (самостійно) добираючи інтонаційні засоби виразності,  не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Припускається окремих орфоепічних помилок. На достатньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку тексту.

 

         

 

 

 

 

 

Високий

 

10

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз під час декламування віршів.

 

11

Учень читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі, самостійно добираючи інтонаційні засоби мовленнєвої виразності. В окремих випадках неточно розуміє підтекст.

 

12

Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди правильно визначає мету свого читання.

 

 

Якості читання взаємопов’язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Недоліки якоїсь однієї з якостей читання впливають на якісну характеристику іншої риси навички читання [18, 257]. Читання мовчки – це  читання очима,  без  зовнішніх мовленнєвих рухів. Рівень сформованості цього виду читання можна визначити за темпом, способом читання та розумінням прочитаного.

Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки.

Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про несформованість цього виду читання.

Поточну   перевірку   навички    читання   мовчки     доцільно   проводити, починаючи  з третього класу. Вона може бути організована фронтально у такий спосіб [15, 37].

У підручнику з читання учитель визначає один із прозових текстів, який учні ще не вивчали. У своєму підручнику педагог ставить олівцем над кожним словом цифру – його порядковий номер. Учням він пропонує взяти в руки прості олівці. За вказівкою вчителя: «Почали читати!»- школярі заглиблюються в читання. Через 2 хвилини класовод говорить: «Зупинились!». Кожний з учнів ставить олівцем крапку над словом, на якому зупинився. Далі кожний з дітей називає це слово, вчитель знаходить його в своїй книжці за цифрою; встановлює кількість прочитаних слів, яку ділить на 2, і виходить кількість слів, прочитаних за 1 хвилину.

З метою встановлення розуміння фактичного змісту та основного смислу прочитаного, класовод ставить учням запитання, відповіді на які вони мають знайти у тексті. Кожен учень на окремому листочку записує ті речення, які, на його думку, містять відповіді. Доцільно також  запропонувати пояснити значення окремих слів і висловів.

Рівень розуміння прочитаного мовчки можна вважати доцільним, якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від загальної кількості запропонованих завдань. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3 класі оцінки в балах не ставлять. Така перевірка має переважно прогностичний характер.

У 4 класі цей вид читання є домінуючим, і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах. Учитель контролює цей вид читання поточним оцінюванням. Колективна підсумкова контрольна робота проводиться фронтально наприкінці кожного семестру.

Читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня. Якщо випускник початкової школи виявляє оптимальний рівень цього виду читання –це безперечно, високий критерій читацької навички.

Остаточне  судження  про рівень   розвитку    навички    читання   вголос і мовчки у того чи іншого учня можна виносити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів читання.

Підсумковий бал за семестр учитель виводить з урахуванням результатів поточного оцінювання,  підсумкового оцінювання навички читання вголос та мовчки, якості  вивчення віршів напам’ять. Підсумковий бал за рік встановлюється на онові підсумкових балів за семестри [19, 38].

Отже, у методиці класного читання передбачена робота над формуванням понять як «навичка читання», «види читання», способи читання», «якості читання». Учитель початкових класів повинен не тільки добре розрізняти ці поняття, а й володіти методикою роботи над ними. У наступному параграфі ми і покажемо шляхи формування в молодших школярів навички читання.

1.2.Шляхи формування в молодших школярів навички читання за методикою І. Т. Федоренка.

 

У методичній літературі зазначено, що навчити  по-справжньому    читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови,  забезпечити   кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами [2, 3 ]. 

У нашій країні зростає інтерес до проблеми розвитку навички читання; друкуються статті в наукових журналах, випускаються книжки, методики навчання. Деякі з них містять багаточисленні, інколи, ігрові вправи, які безумовно корисні для розвитку навички читання . Більшість сучасних методик беруть свій початок із досліджень, проведених у лабораторії експериментальної дидактики Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Савича Сковороди доктором педагогічних наук, професором, Заслуженим  учителем школи України Іваном Тимофійовичем Федоренком [51, 2].

Як показали дослідження  І.Т.Федоренка, розвитку навички читання сприяють передусім письмові вправи: слухові та зорові диктанти, списування текстів [ 52,  13-14].

Професор вважає, що розвитку зіркості й уважності, необхідних для розвитку навички читання, сприяють зорові диктанти. У дібраних ним текстах диктантів кожне речення – на одну-дві букви більше від попереднього. Аркуш з написаними реченнями вивішуються на дошку. Над кожним реченням наклеєна «шторка» - смужка паперу. Відкриванням «шторки» речення демонструється на певний час .

Дослідження, проведені професором І.Т. Федоренком, показали, що між зоровими й слуховими сприйманнями є певний взаємозв’язок. Науковець рекомендує чергувати зорові і слухові диктанти. Це дає змогу позитивно формувати навички осмислено і швидко сприймати навчальну інформацію [52,14].

І.Т. Федоренко наголошує на тому, що слід дотримуватися умови: діти попередньо мають кілька разів прочитати, зосередити увагу і записати прочитане. А при слухових диктантах професор радить попередити учнів про те, що речення будуть диктуватися лише один раз [51, 14-15].

Розглянемо ще одну важливу вправу для розвитку сприйняття, на думку професора І.Т. Федоренка, списування тексту.  І.Т. Федоренко стверджує, що для розвитку зорового сприйняття треба, щоб учні осмислено списували, прочитавши частину тексту, усвідомивши її зміст, швидко записали, намагаючись рідше заглядати в текст. Внутрішнє проговорювання слів сприяє не лише запам’ятовуванню, а й уточненню й диференціації сприймання                                  [52, 13-14].

Крім письмових вправ І.Т. Федоренко радить застосовувати вправи на розвиток антиципації (передбачення слова) [51, 15]. Професор вважає, що здатність антиципації можна і слід розвивати в молодших школярів, бо вона сприяє розвитку навички читання. Для цього він пропонує використовувати в практиці читання тексту з пропущеними словами, слова з пропущеними буквами.

Формування зіркості, уважності й антиципації, як зазначає професор, помітно сприяє розвиткові навички читання. Разом з тим є ряд таких факторів, які заважають швидкості читання [51, 15-16].

Так, читаючи, діти нерідко стикаються з «важкими» словами (бар’єрами), яких одразу не можуть прочитати молодші школярі. Через регресію (учневі доводиться кілька разів повертатися до незрозумілого слова) учень втрачає темп читання, а згодом у нього може поступово сформуватись негативне ставлення до читання взагалі. Щоб запобігти такому явищу, Іван Тимофійович пропонує перед читанням тексту провести попередні вправи у прочитуванні «важких» слів кілька разів [52, 15].

Одним із факторів, що гальмують процес читання, є недостатній розвиток у частини  молодших школярів артикуляції, деякі учні не вміють регулювати дихання. Темп читання у таких дітей знижується, воно стає для них неприємною діяльністю. Щоб вдало  перебороти цей неприємний факт І.Т.Федоренко рекомендує вдатися до відповідних тренувальних вправ: за методичними порадами професора, це може бути ритмічна вправа швидко і глибоко вдихнути через ніс з наступним тривалим і спокійним видихом через рот, а також дихальні вправи можна провести під час проказування скоромовки. У результаті (як стверджує професор) налагоджується ритмічність дихання, діти навчаються  вільно регулювати його при читанні [52, 15].

І.Т.Федоренко наголошує на тому, що одним із факторів, які гальмують процес читання, є гіпертрофія (перебільшення) деякими вчителями ролі читання вголос. Дослідження також показали, що голосного розвиток в учнів артикуляції за голосного читання стає потім теж гальмівним фактором, бо, як зазначає І.Т.Федоренко, людині частіше доводиться читати мовчки, ніж  уголос [52, 15; 51, 17]. Тому професор рекомендує в школі формувати техніку й мовчазного читання, зробивши поступовий перехід від голосного до мовчазного читання за такою схемою: чергувати читання вголос, напівголосне читання, читання пошепки; читання з беззвучним рухом губ, з внутрішнім проголошенням слів [51, 17].

За методичними рекомендаціями професора І.Т. Федоренка є змога навіть найбільш педагогічно слабких школярів навчити читати, писати й рахувати у швидкому темпі. Це дасть змогу в подальшому оволодіти практично будь-якою професією [21, 15].

І.Т. Федоренко всебічно дослідив процеси, що відбуваються при читанні. Встановлено, що швидкість читання залежить від обсягу слухового та зорового сприйняття дитини. Обсяг слухового сприйняття – це кількість слів, яку запам’ятовує школяр у ході одного прочитування. Обсяг зорового сприйняття складніший. Відомо, що очі рухаються по рядку під час читання не плавно, а стрибкоподібно. Текст сприймається в момент зупинки зору – відбувається фіксація букв, слів, речення. Обсяг цей залежить від кута зору. Чим частішими є фіксації, тим вужчий кут зору, тим менший обсяг тексту, який охоплюється за одну фіксацію [21, 14].

  Інтерес до ідей професора І.Т.Федоренка виявився дуже великим. За методикою вченого продовжували вдосконалювати, працюють  чимало  послідовників (І.Г. Пальченко, В.М.Зайцев, В. С. Дарій, Н.П. Трохимович, Л.А.Свінкова і Г.Я. Бабенко, Г.Л.Сорку, Г. Пінчук та ін.)  [55, 14].

 Найбільшу увагу методистів та вчителів у методиці розвитку навички читання молодших школярів І.Т.Федоренка привернула система зорових і слухових диктантів. Її включили до своєї роботи не тільки ті, хто працював за рекомендаціями І.Т.Федоренка, а й багато інших дослідників, які займалися пошуками ефективних методів і прийомів розвитку навички читання [55, 15].

Так, наприклад, Л.А.Свінкова та Г.Я.Бабенко вирішили до системи зорових диктантів включити не розрізнені речення, а речення, пов’язані тематикою і об’єднані за змістом твору, які опрацьовуються на уроках читання. Такі диктанти, на думку авторів, зручно використовувати як на уроках читання, так і на уроках мови [44, 12].

З особливою зацікавленістю і глибокою шаною до ідей І.Т.Федоренка ставився І.Г.Пальченко, який зазначав, що «є гостра потреба підтримати ідеї професора І.Т.Федоренка, допомогти відстояти пріоритет української методичної науки» [21, 13].

Послідовники наукових досліджень Івана Тимофійовича не тільки працювали за його методикою, а ще й продовжували її вдосконалювати  [55,14].

Так І.Г.Пальченко вніс свої корективи щодо використання  вправ: багаторазове читання, читання з відривом від тексту, переказ з використанням тексту, читання з прискореним темпом, мовчазне читання з олівцем. На його думку, розвиткові пам’яті та виробленню уваги сприяють такі ігри, як «Розвідники», «Сищик», «Чарівна паличка» та ін. [21, 17].

І.Г.Пальченко дійшов висновку, що зорові і слухові диктанти необхідно проводити не 1-2 рази на тиждень, як рекомендував у своїй методиці І.Т.Федоренко, а щоденно на уроках української та російської мов [21, 15].

Також І.Г.Пальченко запропонував систему вправ, теж розроблену з використанням методичних рекомендацій  професора І.Т.Федоренка. Вона вигідно відрізняється тим, що пропоновані завдання можна застосовувати як для навчання дітей семиліток, так і для панорамного читання зі швидкістю 3500-4500 й більше слів за хвилину школярів середніх і старших класів, а також дорослих. Серед останніх І.Г.Пальченко виділяє вчителів, більшість яких завдяки професійно розвиненій пам’яті вже на перших заняттях починає читати зі швидкістю 800-1600 слів за хвилину, запам’ятовувати складні тексти.

Пропоновані вправи, зокрема рекомендоване ще І.Т.Федоренком швидке списування текстів, підвищують швидкість аналітико-синтетичних процесів, що відбуваються під час читання, поліпшують координацію рухів, що дає змогу удосконалити навичку читання і навичку швидкого каліграфічного письма.

І.Г.Пальченко стверджує, що запропоноване професором  І.Т.Федоренком швидке списування є найбільш ефективним прийомом, завдяки якому помітно прискорюється психічний розвиток дітей, зміцнюється їхня пам’ять, що дає змогу до 20 занять скоротити для більшості молодших школярів опанування цієї навички, тобто горизонтальне читання про себе 400-450 слів за хвилину. Не зайве нагадати, що при такій швидкості учні запам’ятовують з одного прочитання складні тексти сучасних підручників. Значно скорочується час на підготовку до уроків. Діти вчаться легко, без напруження, встигають займатися спортом та іншими цікавими для них справами.

Наводимо приклади із системи вправ швидкого читання, запропонованої І.Г.Пальченком.

Щоденне домашнє індивідуальне  завдання з техніки читання: для молодших школярів, які гірше читають, прочитати скоромовкою з простукуванням 2-3 рядки тексту з підручника й цей же уривок виразно з відривом погляду від тексту. Уривок збільшується до половини сторінки. Якщо дитина не вимовляє звуки, то їй пропонується додатково вчити дома скоромовки.

При перевірці домашнього завдання треба стежити, щоб діти читали скоромовкою зі швидкістю, близькою до 300 слів за хвилину, щоб вони не гуділи, а чітко вимовляли приголосні й наголошені голосні. При цьому слід мати на увазі, що читання скоромовкою – це методична вправа, призначена для розвитку артикуляційного апарату. Що ж до вміння виразно читати, то воно формується при перевірці другої половини домашнього завдання [23, 15].

На думку І.Г.Пальченка, щоб навчити дитину виразно читати, треба спочатку розвинути її здібності до цієї навички, тобто збільшити обсяг її слухових та зорових сприймань, розвинути пам’ять, поповнити її словниковий запас, навчити швидко читати про себе й скоромовкою вголос, а потім на цій базі формувати вміння виразно читати.

Практика І.Г.Пальченка показала що подібні вправи допомагають перейти від горизонтального читання  про себе зі швидкістю 400- 600 слів за хв. до вертикального зі швидкістю 1500-3000 та більше слів за хв.

Оскільки швидкість аналітико-синтетичних процесів при читанні скоромовкою становить 1000-1200 слів на хв., то ця вправа ефективно сприяє розвитку пам’яті дітей. Школяр, який не міг швидко запам’ятати декілька рядків, після 20-30 занять починає читати зі швидкістю 400-450 слів за хвилину,  запам’ятовувати складні тексти сучасних підручників з одного прочитання.

Зазначимо, що дана проблема оцінюється методистами неоднозначно. Так, на думку І.П.Ґудзик, нормальною можна вважати середню швидкість читання вголос  100-120 слів за хвилину, а читання мовчки має носити інший характер. І.П.Ґудзик підкреслює, що тут є лише обмеження одне – розуміння прочитаного. Чим більша швидкість (при достатньому розумінні) тим краще         [2, 7-8]. І.П. Ґудзик наголошує, що не швидкість є головною якістю читання, а розуміння прочитаного [2, 11].

Виходячи з позицій, про яке читання йде мова – вголос чи мовчки, І.П.Ґудзик розробила вправи для вдосконалення навички читання: блискавичне зчитування слова або групи слів, на розширення кута зору, на швидкість і точність зорового сприймання, на вдосконалення правильності, чіткості вимови слів, на виділення логічного наголосу під час читання, на вимову (читання) речень, на вироблення вмінь регулювати швидкість читання та ін. [2, 25-41].

Також І.П. Ґудзик радить використовувати вправи на зняття вокалізації з метою вдосконалення навички читання мовчки. Бо   висока швидкість читання мовчки несумісна з проговорюванням. Це й очевидно: той, хто хоч злегка, пошепки промовляє, не може читати швидше читати, ніж говорить. Більше того, встановлено, що й беззвучне ворушіння губами, язиком по ходу читання теж помітно гальмує його швидкість. Меншою мірою, ніж справжнє «озвучування», але гальмує. Для зняття вокалізації учням можна запропонувати  пробігти очима по тексту, приклавши до вуст палець. Він «сторожує» губи, а за язиком треба пильнувати подумки, прагнучи, щоб він не ворушився, не «допомагав» очам.

В   основі  цієї  методики  –  розвиток    швидкості   і    точності   зорового сприймання графічних знаків. Від сформованості значною мірою залежить розуміння учнями того, що читається. Бо, коли процес зорового сприймання йде легко, не виснажує читача, це дає йому змогу зосередитись на усвідомленні змісту [2, 28].

Як зазначає І.П.Ґудзик, вправи на миттєве розпізнавання слова, групи слів під час читання корисними є для обох видів читання – вголос і мовчки [2, 16-28]. Більшість вправ уміщені до книги І.П. Ґудзик «Почитаймо, пограймося» [2].

На думку В.М.Зайцева, слід пам’ятати, що важлива не  тривалість читання, а частота тренувальних вправ [11, 19].

У своїй практиці В.М.Зайцев частину вправ з методик І.Т.Федоренка та І.Г.Пальченка включив до своєї системи. Він запровадив напівголосне п’ятихвилинне читання, яке рекомендував використовувати на початку кожного уроку з будь-якого предмета; читання перед сном; самозамірювання  швидкості читання [17, 25]. В.М.Зайцев наголошував: у роботі з розвитку навички читання треба мати на увазі не швидкочитання,  а читання в оптимальному темпі (від 120-150 слів за хвилину). Саме в такому темпі, вважає В.М.Зайцев, досягається найкраще розуміння учнями прочитаного тексту  [11, 4].

Рекомендації І.Г.Пальченка та В.М.Зайцева неоднозначно були сприйняті передусім науковцями. Так, Н.Ф.Скрипченко зазначила, що автори використали завдання, мало враховуючи вікові та психологічні особливості молодших школярів. Н.Ф.Скрипченко вважає, що учень початкових класів повинен  навчитися читати свідомо, правильно, виразно відомий текст цілими словами до 100 слів за хвилину голосно і мовчки на 50-60 слів швидше, ніж уголос. На думку  Н.Ф.Скрипченко, це той мінімальний рівень, без якого не можливо успішно оволодівати основами наук у середніх класах [45, 37].

На думку науковців вищого навчального закладу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди О.В.Джежелей, О.М.Коваленко, А.А.Ємець у роботі з розвитку навички читання необхідно передусім враховувати рівень підготовки дітей, з яким вони приходять до школи. Ними розпочата робота над серією навчально-дидактичних посібників «У школі і вдома» [4; 6]. Розроблені матеріали вправ розраховані на рівні підготовки читачів: початковий (діти читають до 40 слів за хвилину), основний (від 60-90 слів за хвилину вголос), завершальний (учні засвоюють індивідуальний темп читання вголос і мовчки як основну роботу з книжкою) [4, 23-43]. Запропоновані вправи містять матеріали для розвитку вмінь слухати, говорити, читати, писати. На думку авторів, кожна з вправ спрямована передусім на один з видів мовленнєвої діяльності, що дає змогу вчителеві, батькам зосереджувати увагу саме на тих вправах, які забезпечують розвиток  мовленнєвих умінь, що недостатньо сформовані в учнів [5, 26].

Автори вважають, що навчально-дидактичні матеріали можуть бути використані як для індивідуальної, так і для фронтальної роботи на уроці, а також у системі індивідуальної та групової підготовки поза школою [4, 42].

Для самостійної роботи на уроках читання в школі та підготовки до них вдома була випущена книга В.Б.Едігея  «Вчися читати, малюк!» [7]. Завдання подані в цій книзі, передбачають роботу з анаграмами (на думку автора вони стимулюють інтерес учнів до читання, підвищують техніку читання та розвиток мислення). В.Б.Едігеєм розроблений також комплект книг під назвою «Нове читання». Розділи однієї із книг опубліковано в журналі «Початкова школа» [8].

       Автор вважає, що  читання потрібно розмежовувати на прочитування й усвідомлення прочитаного. З огляду на це, він пропонує використовувати завдання на додавання і віднімання букв, на дописування і копіювання букв, словоскладання, реконструювання слів. В.Б.Едігей наголошує на тому, що треба приділяти більше уваги прочитуванню, бо «саме тут закладаються ті здібності, які дозволяють не просто прочитати, а й запам’ятати прочитане, аналізувати. Проблема в тому, щоб зробити прочитуване цікавим, привабливим, не набридливим і полюбити магію перетворення суми символів в образ»  [ 8, 51].

Багатьма положеннями та видами роботи відрізняється від попередніх методик методика О.М.Кушніра.

Значне місце на уроках за його методикою займає слідкування учнів при читанні за диктором. З цією метою використовується магнітофон. О.М.Кушнір вважає, що техніка читання виконує лише службові функції. На його думку читання слід розуміти як активний процес, як одну із форм пізнавальної комунікації  [16, 13].

Учитель-методист загальноосвітньої школи №5 міста Лебедин Сумської області Т.І.Ткаченко за роки своєї педагогічної практики зробила висновок, що розвиток навички читання гальмується через слаборозвинуту оперативну пам’ять. У реченні із 6-8 слів дитина дочитує до 3-4 слова і забуває перше слово. Вона не може зрозуміти зміст, не може пов’язати всі слова в єдине речення.

Опрацювавши методику І.Т.Федоренка, вчитель Т.І.Ткаченко особливу увагу звернула на зорові диктанти (бо саме за допомогою зорових диктантів розвивається оперативна пам’ять). Нею розроблені аналогічні тексти зорових диктантів для уроків української мови з такою ж кількістю букв у реченнях.

Працювати над зоровими диктантами вона пропонує так: на дошці записати шість речень одного із наборів і повністю закрити його аркушем паперу. Після того, як одне з речень відкрито, тобто аркуш паперу переміщений вниз, впродовж певного часу ( для кожного речення він вказаний) читають мовчки це  речення і  намагаються  його   запам’ятати . Час експозиції  речення, звичайно, невеликий, коливається в межах від чотирьох до семи секунд. Потім учитель витирає речення і пропонує учням записати його.

Учитель-методист Т.І.Ткаченко використовує зорові диктанти для розвитку зв’язного мовлення учнів. До кожного набору вона підібрала завдання творчого характеру, які можна використати на уроці з метою розвитку мовленнєвих здібностей, збагачення словникового запасу [49, 11].

Свою методику  І. Т. Федоренко запропонував ще у восьмидесятих роках минулого століття. Але і  на сучасному етапі вчителі нашої країни високо оцінюють його надбання з розвитку навички читання.

Доказам тому є стаття, надрукована у журналі «Початкова освіта» за 2006 рік під назвою  «Від чого залежить техніка читання. Про результати анкетування учителів» [ 57, 10-11]. У січні 2005 року творча група педагогів провела діагностику теоретичної та практичної підготовки вчителів початкових класів Деснянського району міста Києва, запропонували вчителям заповнити анкети.

Аналіз змісту анкет дав змогу одержати конкретні відомості про організацію навчально-виховного процесу під час відпрацювання навички читання. Дослідження підтвердили: учителі початкових класів приділяють розвитку навички читання значну увагу. Цю роботу вони проводять систематично (100 відсотків відповідей учителів). 63 відсотки опитаних вважають, що вдосконалення темпу читання учнів залежить від систематичності та послідовності роботи вчителя, 33 відсотки  віддають перевагу використанню на уроці спеціальних вправ [57, 10-11].

Під час опитування встановили, що лише 52 відсотки вчителів спеціальні вправи (мовні розминки, розчитування, робота над складовими таблицями) пропонують дітям регулярно з першого по четвертий клас на кожному уроці,  24 відсотки проводять таку роботу тільки в першому і другому класах.

Метою роботи творчої групи педагогів з учителями шкіл Деснянського району стало розуміння ними необхідності організовувати навчально-виховний процес так,  щоб   досягти   оптимального   читання  й  ефективно  використовувати педагогічні технології для формування навички читання.

Зважаючи на ці дані, вчителям запропонували відпости на наступне запитання: яку методику з формування і розвитку навички читання  вони використовують у своїй практиці? Опитування показало, що вчителі району мають високий рівень теоретичної підготовки, цікавляться новими розробками, описаними у педагогічній та методичній літературі. Більшість з них у своїй практиці використовують методики  В.Зайцева (39 відсотків), І.Т.Федоренка (15 відсотків), В.Науменко (15 відсотків) та інших методистів.

Кращими вчителями району визначено: С.Надточенко, Т.Федоренко, (школа № 152), Н.Громцеву (школа №312), Л.Немченко, Т.Ігнатенко (школа №189). У 2004/2005 навчальному році були проведені майстер-класи та панорамні уроки з відпрацювання навички читання.

Творча група педагогів під керівництвом учительки школи №192 Н.Шереметьєвої почала розробляти методичні рекомендації щодо творчого використання систематизованого матеріалу для розвитку навички читання та стимулювання якості навчального процесу [57, 11].

Як бачимо, існує чимало методик, присвячених розвитку в дітей навички читання. Кожна з перечислених  вище методик має свої особливості, свої системи вправ та завдань. Автори даних методик мають неоднозначний погляд на технологію розвитку в дітей тих чи інших якостей читання.

Послідовники ідей І.Т.Федоренка вдосконалювали його методику на практиці. До запропонованої  професором системи завдань вони склали багато цікавих вправ з формування та розвитку навички читання, створивши власні методики. Актуальними ідеї І.Т.Федоренка залишаються і на сьогоднішній день: вчителі не тільки цікавляться його методикою, але й використовують методичні рекомендації  у своїй педагогічній практиці з творчим підходом.

1.3.Аналіз програми та підручників з метою зясування в них завдань, запитань на розвиток навички читання

         Перш ніж розробляти вправи на розвиток в учнів навички читання, з’ясуємо, які вправи є у чинних підручниках, які, як відомо, побудовані відповідно до навчальних програм, закріплених Державним стандартом.

Спочатку ми опрацювали програми з метою з’ясування в них наявності завдань на розвиток навички читання.

Працюючи над змістом пояснювальної записки у розділі «Формування і розвиток навички читання» [26, 44-45], ми з’ясували, що навичкою читання учні повноцінно оволодівають протягом усього навчання у початковій школі. У  1-2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. У 3-4 класах провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. Детальніше завдання на розвиток навички читання запропоновані програмою по кожному класу (2-4 класи) ми подаємо в таблиці 1.3.3. 

                                                                                                                            Таблиця 1.3.3.                                                                                                                       

Завдання на розвиток навички читання за програмами для учнів 2-4 класів

 

Клас

На-

вичка

читання

1 клас                   [26, 20]

2 клас                            [26, 59-60]

 3клас                                                       [27 ,50-51]

4 клас                       [27, 56]

Спосіб     читання

Читання складами та цілими словами.

Формування навички усві-

домленого, правильного, плавного читання цілими словами вголос. Форму-вання початко- вих умінь читати мовчки.

Розвиток правильного, свідомого, виразного читання цілими словами та групами слів.

Удосконалення

навички свідомого, виразного читання вголос з дотримуванням основних норм літературної вимови.

Темп       читання

Формування навички миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів.

Формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення оперативного поля зору.

Розширення оперативного поля зору, розвиток темпу читання вголос і мовчки, інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання (мовчки).

Удосконалення навички усвідоленого у відносному темпі читання мовчки.

 

Правильність

читання

 

 

Вправи на розвиток артикуляційного апарату

Розвиток чіткої дикції, вправи на розвиток артикуляційного апарату.

Застосування різних вправ на розвиток мовленнєвого апарату.

 

 

 

 

Усвідомле- ність               читання

 

 

 

Уміння з допомогою вчителя знайти речення зазначеного змісту.

Розвиток смис-лової здогадки (антиципації). Цілісне сприймання.

 

 

Розвиток смислової здогадки (антиципації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразність  читання

Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.

Формування вмінь дотриму- ватись пауз. Формування найпростіших прийомів регуляції сили голосу, тону.

Формування і розвиток  умінь застосовувати засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос, логічні паузи).

Самостійний вибір на правильне застосування під час читання інтонаційних засобів виразності.

 

Уважно розглянувши таблицю 1.3.3, можна зробити висновок, що оволодіння навичкою читання у початкових класах відбувається у порядку зростання  вимог (таблиця 1.3.4):

                Таблиця 1.3.4.

Порядок зростання вимог до навички читання за даними програми

 

 

Удосконалення навички             читання

4 клас

 

Розвиток навички               читання                                     2-3 класи

 

Формування навички         читання

1 клас

 

 

                                  

Проаналізувавши Програми для середньої загальноосвітньої школи  [26; 27], рекомендовані Міністерством освіти і науки України, ми зробили висновок, що програмами передбачено ряд завдань на розвиток навички читання, поетапно розподілених для всіх класів початкової школи.

А тепер з’ясуємо, як вимоги програми щодо розвитку навички читання реалізовано в сучасних підручниках для читання [25-30].

Найважливішим завданням уроків читання є формування і розвиток в учнів навички читання. О.Я.Савченко розробила методичні рекомендації щодо роботи за новими підручниками для читання у початкових класах, де наголошує звернути увагу на необхідність комплексного підходу до вдосконалення і розвитку усіх якостей читання. Бо усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність – від темпу, рівня усвідомленості, а виразність відображає всі якості навички читання [40, 208].

У підручнику «Читанка» 2 класу О.Я.Савченко використала широкий спектр завдань на вдосконалення навички читання [28;29]. Так для правильності читання в словах, які є складними для вимови, проставлено наголос. На думку Олександри Яківни на це слід обов’язково звернути увагу дітей. З метою запобігання помилкам у читанні складних і маловживаних слів перед читанням тексту вчитель має можливість опрацювати  з класом (групами і колективно) слова, які вказано за умовними позначеннями у підручнику  «Прочитай правильно». Для сприяння правильності читання також передбачено на сторінках «Читанки» такі завдання : «Роз’єднай слова і читай далі», «Роз’єднай слова і прочитай загадку», «Роз’єднай слова і прочитай кінцівку казки» та інші. Звичайно, щоб виконати їх, учневі слід дуже уважно вчитуватися в кожен склад, бачити рядок цілісно [34, 8].

Відомо, наскільки складно сформувати у молодших учнів уміння виразно читати. Другокласники мають навчитися у процесі читання дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз. Обумовлених розділовими знаками і змістом тексту.

Для   формування   виразності   читання   учнів   пропонується   широкий діапазон завдань у підручнику [ 34, 9]. Наводимо деякі приклади із них.                                                                                                                                                                                              

1)       Врахування під час читання жанрової специфіки твору:

o    З яким почуттям читаються колискові? У якому темпі, з якою силою голосу? Прочитай їх наспівно, ласкаво.

o    Навчися весело, заклично читати колядки та щедрівки. Підготуйся читати вірш вголос. Поміркуй, які речення слід прочитати як спонукання, а які як пояснення.

o    Як ти гадаєш, швидко чи повільно слід читати цей вірш? Які рядки треба читати з перелічувальною інтонацією? Після яких слів потрібно зробити найдовшу паузу?

2)       Знаходження у тексті слів, що підказують інтонацію читання.

o    Які слова у тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка? Знайди слова у тексті, що підказують інтонацію читання слів дідуся, мами, тата, Дениска, Мар’янки.

3)       Відтворення під час читання інтонації розділових знаків і виду речень:

o    Читаючи зверни увагу на розділові знаки. Навчися читати пісеньку, пере- даючи голосом запитання. А які слова мають прозвучати як заборона? Чи- таючи, виділяй голосом запитання і відповіді до них. Читаючи, правильно передай інтонацію спонукальних речень. Після яких слів зробиш найдовшу паузу?

4)       Відтворення під час читання почуттів, настрою дійових осіб :

 

o    Прочитай так, щоб було зрозуміло, що хлопчик милується річкою, городом, кленом.

o    Прочитай вірш з ніжністю і захопленням. З яким почуттям півник розказує про свою хатку. Передай це почуття, читаючи пісеньку вголос. Навчись читати оповідання, передаючи голосом здивування хлопчика. Які почуття треба передати, читаючи прохання липки? Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості? Голосом передай вдачу і настрій мишеняти.

5)       Підготовка до читання в особах:

o    Підготуйся до читання в особах. Зверни увагу, де слова Галі, а де – Нюри. Поміркуй, з якою інтонацією слід читати запитання. А відповідь? З яким почуттям читатимеш останнє речення?

o    Підготуйся до читання в особах. Читаючи казку звертай увагу на слова, що допомагають передати самовпевненість і розсудливість горобця.

o    Підготуйся читати в особах. Скільки буде дійових осіб? Читаючи, звертай увагу на виділені слова. Яку інтонацію читання вони показують?

6)       Знаходження у тексті слів, висловів, які слід прочитати з логічним наголосом.

7)       Відтворення під час читання певного ритму звучання слів, речень.

o    Читаючи, намагайся передати голосом ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов’я. Які слова мають прозвучати, ніби цокання годинника?

 

Значна частина завдань і запитань до тексту, поданих у підручнику, має на меті залучення учнів до смислового і структурного аналізу тексту. Цей напрям роботи з текстом передбачає відтворення учнями послідовності подій у тексті ( «Розкажи, що за чим відбувається в оповіданні?»), визначення структури твору («Знайди у казці зачин, основну частину і кінцівку»), перечитування тексту з метою пошуку відповіді на поставлене запитання («Знайди абзац, у якому сказано про час і місце події»), усвідомлення взаємозв’язку між заголовком і темою твору («Поміркуй, чому так названо оповідання. Поміркуй, як по-іншому можна назвати це оповідання»).

До переважної більшості творів у підручнику є завдання, які привертають увагу дітей до засобів художньої виразності: знаходження і пояснення епітетів, порівнянь, образних висловів, багатозначності слів [34, 8-9].

 У методичних рекомендаціях О.Я.Савченко пропонує кілька зауважень щодо блоків узагальнення, які є до кожної теми і розділу. Вона радить організувати їх вдумливе,  розгорнуте  опрацювання,  адже  якість  відповідей дітей найкраще засвідчує повноцінність і самостійність їхньої читацької діяльності.

Наведемо як приклад блок «Чи уважно ти читав?», яким завершується тема «Розвивайся, звеселяйся, моя, рідна мово!» :

- Переглянь прочитане, пригадай, до чого нас закликає поетеса Любов Забашта ?

- Продовж: Я читав вірші, дитячі пісеньки …

- Пригадай, хто несе борщик у горщику, кашку у жменьці?

- Вірші яких поетів ти прочитав у  «Поетичних перлинках»? Який вірш тобі найбільше сподобався?

- Попрацюйте в парі. Загадайте один одному загадки з цієї теми.

Функції узагальнюючого блоку «Що ти знаєш і що ти вмієш?», який завершує розділ, значно ширші, завдання складніші. Типовими є формулювання : Чи зрозумів ти …? Розрізняй прочитані твори. Чи зможеш продовжити … ? Доповни речення … , вірш …  Закінчи прислів’я … Поміркуй, чи у кожної з  прочитаних  казок   є    зачин,    основна частина, кінцівка?

 Важливий структурний компонент підручника -  ілюстративний матеріал.

Переважна більшість малюнків дозволяє виконати різні аналітичні завдання такі як:

- Зістав малюнок і зміст казки, що нового ти помітив?

- Які епізоди казки зображено на малюнках?

- До якої частини казки нема ілюстрації?

- Кого з героїв не зобразив художник?

- Який абзац тексту передає зміст малюнка?

- До яких рядків вірша цей малюнок?

У І семестрі 2 класу у формуванні навички читання основна увага зосереджується на умінні учнів читати вголос, сприймати і розуміти прочитане.

Друга частина «Читанки», за якою плануються уроки у ІІ семестрі, зберігає  наступність  з   першою   за    структурою     розташування   текстового матеріалу, художнім оформленням і методичним забезпеченням [34, 9-10].

Як зазначає О.Я.Савченко, завданням уроків читання у 3 класі, відповідно до програми, є удосконалення всіх характеристик читацької навички. Особлива увага приділяється вихованню інтересу до самостійного читання, бажання і уміння спілкуватися з книгою [36, 23].

Автор наголошує, що провідною змістовною лінією програми є формування і розвиток  усіх якостей читацької навички. З цією метою автор пропонує у підручниках для читання третього класу широкий діапазон навчальних завдань.

О.Я.Савченко радить використовувати вправи на розширення оперативного поля читання : знаходження абзаців або речень, у яких є деякі вислови (це можуть бути змагання «Хто швидше!»).

За рекомендаціями автора, до читання тексту обов’язково повправлятися у читанні складних і маловживаних слів; частіше пропонувати такі вправи, які сприятимуть чіткості, правильності вимови [36, 26].

За визначенням О. Савченко, основним видом є читання мовчки, яке сприяє пришвидшенню темпу читання. Наведемо із підручника  приклади  типових формулювань завдань:

- Прочитай вірш мовчки. Ранню чи пізню осінь описано в ньому? Чому ти так думаєш? («Осінь». Я. Щоголів).

- Прочитай мовчки. Що з прочитаного тобі не зрозуміло? Підготуйся запитати про це вчителя («Як жила книга за часів Київської Русі». За О. Єфімовим).

- Прочитай текст мовчки. Підготуйся висловити головну думку прочитаного («Друкар книг перед тим небачених». За О. Єфімовим).

- Прочитай мовчки. Чи зрозумів ти, де і коли відбувалась описувана подія? («Школа Володимира Великого». За А.Лотоцьким).

- Прочитай оповідання мовчки. Що в цьому творі вигадано, що -  ні?   («Любіть книгу!» Остап Вишня).

На думку О.Я.Савченко, у завданнях до текстів кількість завдань на вибіркове читання невелика. Вона пропонує розширити цю групу, використовуючи завдання на знаходження опису подій, виявлення емоційності, встановлення зв’явку прочитаного з ілюстраціями; складання плану [36; 26] . А от формуванню виразності читання, на  думку автора, у підручнику приділено достатню увагу.

Зміст і структуру підручника з читання для 4 класу побудовано відповідно до вимог програми, дидактичних і методичних засад особистісно зорієнтованого навчання, потреб естетичного  розвитку, інтересу учнів до самостійного читання, збагачення морально-етичного досвіду дітей. У підручнику з читання  для 4 класу виразною є спрямованість методичного апарату на узагальнення і систематизацію усіх компонентів читацької діяльності учнів у початковій школі: розуміння подібності і відмінності творів різних жанрів, удосконалення  уміння логічно структурувати і відтворювати текст, характеризувати дійових осіб, користуватися засобами  виразного читання, знаходити і пояснювати образні вислови тощо.

У першій частині підручника «Читанка» для 4 класу О.Я.Савченко вміщені різні завдання, зокрема і на розвиток навички читання  [38, 18].

Так, у першому розділі – «Рости книголюбом» - автор привертає увагу до невеликого тексту під назвою «Як читати «Читанку»?», де акцентовано увагу на тому, що  читати підручник можна по-різному. Автор зазначає, що гарний читач не лише охоплює текст, а хоче його зрозуміти. Тому учні одержують настанову на те, що текст у підручнику – не газета, журнал, довідник; його треба читати вдумливо, зосереджено, уявляючи прочитане. Укладач радить дітям конкретні прийоми, що допомагають краще зрозуміти текст.

У наступному розділі першої частини «Читанки» для 4 класу -  «Усна народна творчість» – автором передбачене читання, осмислення, висловлення оцінних суджень щодо трьох груп прислів’їв. Читаючи скоромовки, учні закріплюють мовленнєві уміння.

О.Я.Савченко зазначає, що у розділі «Біблійні легенди» учні через пізнання загальнокультурного значення Біблії мають кращі передумови для читання і усвідомлення текстів [38, 19].

Сприятливими обставинами для розвитку художнього сприймання, на думку автора підручника, є включення  поезій В.Сосюри, А.Малишка, Л.Костенко, К.Перелісної, О.Олеся, М.Рильського. Їх зміст, образність дозволяє привернути увагу дітей до того, які почуття та настрої викликають різні явища природи, які слова вжито, щоб читачі змогли яскраво уявити прочитане.

У роботі над розділом «Літературознавчі казки» автор наголошує на розвитку навички самостійного читання текстів. Також О.Савченко зазначає, що передусім треба дбати про організацію різних видів вправ читацької діяльності дітей з різною мірою самостійності та співпраці з учителем і однокласниками [38, 21].

Загалом у четвертому класі останнього семестру, як наголошує О.Я.Савченко, особливо треба подбати про розвиток усіх компонентів навички читання, адже у п’ятому класі обсяги текстового матеріалу різко збільшуються  [39, 20-22] .

Так, у першому розділі  «Міфи народів світу» другої частини підручника «Читанка» для 4 класу особливу увагу О.Савченко радить звернути на з’ясування значення нових слів, їх правильне читання. З цією метою доцільно до кожного уроку готувати короткий  тематичний словник, який учитель попередньо записує на дошці, неодноразово привертаючи увагу дітей до його значення.

У розділі «Сторінки з історії» змістова канва дозволяє вчителю інформаційно і образно сформувати у дітей художньо-пізнавальні поняття, уявлення про деякі найважливіші події української історії. Такий зміст, на думку автора, є благодатним для розвитку мовлення, історичної пам’яті і мислення. стимулювання пізнавальних інтересів учнів.

Читання вміщених поетичних творів у розділі «Поетична світлиця» створює сприятливі передумови для збагачення мовлення дітей образними висловами, удосконалення виразності читання, розвитку уяви, фантазії дітей.

Зміст творів розділу «Байки» дозволить дітям збагатити мовлення прислів’ями, влучними висловами. Водночас аналіз текстів байок добре слугує розвитку таких умінь, як виділення частин тексту, визначення головної думки, складання характеристики дійових осіб.

У роботі над розділом «П’єса-казка» О.Савченко радить протягом вивчення творів користуватися методом  комбінованого читання «вчитель-учні», а також використовувати випереджувальне  домашнє читання учнями частин тексту, які мають опрацьовуватися  у класі. Для правильності інтонування  реплік дійових осіб, інсценізації прочитаного  автор рекомендує вникнути у зміст авторських ремарок, бо вони є своєрідною установою на сприймання, розуміння тексту.

У методичному плані опрацювання творів  із розділу «З любов’ю до рідної землі» дозволяє збагатити словниковий запас дітей новими словами, викликати різноманітні інтелектуальні почуття, естетичні переживання від сприйняття  різних станів природи.

На думку упорядника підручника, ілюстрації, дібрані до розділу «Твори зарубіжних письменників», треба повною мірою використати у роботі учнів над текстом: пошук відповідних епізодів, з’ясування нових деталей опису подій чи дійових осіб; розповіді за малюнком; опора для складання плану тощо [38,22].

Емоційна насиченість текстів творів, їх діалогічність зумовлюють постійну увагу вчителя до вправляння учнів у виразності читання, читанні в особах, інсценування творів.

Завершує підручник  розділ «Світ у мені і в світі я», у якому зміст творів дозволяє  застосовувати широкий діапазон завдань і методичних прийомів з удосконалення  усіх компонентів навички читання, розвитку зв’язного мовлення, уяви  дітей. Також цей розділ є логічним продовженням аналогічних тем, розпочатих у 2 класі: утвердження цінності творчого ставлення до різних справ.

Як бачимо, у чинних програмах та  у нових підручниках для читання, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, передбачено ряд завдань і вправ на розвиток навички читання:

-          знаходження відповідних речень чи уривків тексту;

-          роз’єднання слів у поданих рядках;

-          виділення та попереднє прочитання окремих слів та ін.

Проте, у підручниках нами не виявлено завдань, які  допомогли б учневі:

-          уникати регресій;

-          розвивати антиципацію, оперативне поле тощо;

-          збільшувати обсяг слухового і зорового сприйняття.

Недостатню кількість завдань, зазначених видів, можна доповнити, використовуючи різні сучасні методики з розвитку навички читання, зокрема методику, розроблену під керівництвом І.Т.Федоренка.

 

Розділ ІІ. Апробація розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка на уроках читання у 3 класі.

2.1. Рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської   загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Виконавши аналіз програм і підручників та з’ясувавши  в них наявність завдань, запитань на розвиток навички читання, ми перевірили рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області.

Перевірка рівня розвитку навички читання в учнів 3 класу на початку вересня 2005 року показала певні результати, які ми занесли до реєстраційного зошита «Діагностика розвитку навички читання». Отримані результати ми подаємо в таблиці 2.1.5.

Таблиця 2.1.5.                                                                                                        

Рівень розвитку навички читання вголос на початку навчального року

   Контроль та

оцінювання

Прізви-

ще та

ім’я учня

Спосіб читання

Правильність

Темп(сл./хв)

Розуміння

Виразність

Оцінка

Розуміє

Частково

Не розуміє

Логічні       паузи

Пунктуаці-йні паузи

Інтонація

Більовцев М.

д)

+

60

+

 

 

+

    +

  +

11

Єршов С.

в)

//////

21

 

+

 

 

    +

 

4

Красатюк  О.

г)

////

33

 

+

 

 

    +

 

6

Островерх  Є.

г)

//

45

+

 

 

+

+

 

8

Шептякова Г.

в)

///

28

 

+

 

 

+

 

5

                                                                                                 

Примітка ( способи читання):

а) побуквений;

б) відривний складовий;

в) плавний складовий;

г) плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів;

д) читання цілими словами і групами слів [15,34].

Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі не оцінюється в балах. Але рівень сформованості цього виду читання на початку 2005-2006 навчального року ми визначили. Бо читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня . Оптимальний рівень цього  виду читання  - високий критерій читацької навички [15,38].

Отримані результати рівня сформованості навички читання мовчки ми подаємо в таблиці 2.1.6.

Таблиця 2.1.6.

Рівень розвитку навички читання мовчки на початку навчального року

п/п

Прізвище

та ім’я учня

Час читання(хв)

К.-ть слів

Тестові завдання

Коефіцієнт

розуміння

Темп (сл./хв)

Спосіб читання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк  О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

2

2

2

2

2

166

90

126

144

105

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

+

+

+

+

+

-

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

0,9

0,8

0,8

0,9

0,8

75

36

57

65

42

б)

а)

а)

а)

а)

 

Примітка (способи читання мовчки):

а) шепіт і ворушіння губами;

б) ворушіння губами без голосу;

в) читання очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів.

Ми порівняли отримані показники рівня розвитку навички читання вголос і рівень сформованості навички читання мовчки учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із нормативними показниками програми. Цей матеріал ми подаємо в таблиці 2.1.7.

Із поданого матеріалу видно, що тільки один учень класу Більовцев Максим справляється з нормою навички читання, зазначеною у програмі. Всі інші показники не підлягають вимогам належного рівня.

Таблиця 2.1.7.

Порівняння показників рівня розвитку навички читання вголос і мовчки за перевіркою та вимогами програми

п/п

 

Прізвище

та ім’я учня

 

Показники читання   вголос

Показники читання    мовчки

За перевіркою

За вимогами програми

За перевіркою

За вимогами програми

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

60 сл./хв

21 сл./хв

33 сл./хв

45 сл./хв

28 сл./хв

 

 

 

55-65

сл./хв

75 сл./хв

36 сл./хв

57 сл./хв

65 сл./хв

42 сл./хв

 

 

 

75-90

сл./хв

Середній показник класу

35 сл./хв

55-65 сл./хв

55 сл./хв

75-90 сл./хв

Отже, перед нами виникло невідкладне розв’язання важливої проблеми: розвиток навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області. На нашу думку, для досягнення поставленої мети можна використати методичні рекомендації І.Т.Федоренка для вчителів початкової школи щодо удосконалення техніки читання школярів.

2.2.Використання завдань на формування навички читання під час опрацювання розділів: «Мова – дивний скарб», «Похвала книгам!», «Цікава книга Природи» за методикою І.Т.Федоренка

З метою підвищення рівня розвитку навички читання учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області ми розробили завдання на розвиток навички читання за методикою І.Т.Федоренка.

Ми здійснили апробацію розроблених нами вправ, зокрема:

o    зорові диктанти і слухові диктанти;

o    вправи на розвиток антиципації;

o    вправи на уникнення регресій;

o    вправи на  розвиток артикуляції;

o    конкурси на кращого читця;

o    завдання для позакласного читання.

Ми залучали учнів до участі у конкурсах на кращого читця, стимулювали до читацької діяльності та активізували роботу учнів у процесі позакласного читання.

Зорові і слухові диктанти ми проводили  почергово через день, вправи на розвиток антиципації, на уникнення регресій, для розвитку артикуляції – на кожному уроці читання, уроки з позакласного читання ми, як і вимагає програма, проводили один раз на  два тижні.

На нашу думку, особливо важливими у розвитку навички читання є такі вправи, як зорові диктанти і слухові диктанти.

Зорові і слухові диктанти

Розвитку зіркості очей та уважності, необхідних для читання, сприяють зорові диктанти. При звичайній постановці зорового диктанту головним стає механічне копіювання.

Зорові диктанти за методикою І.Т. Федоренка – це диктанти зовсім іншого типу. По- перше, тексти зорових диктантів подаються в певній системі: учням пропонується 18 наборів текстів, у кожному з них по 6 речень, кількість знаків у кожному реченні поступово нарощується на 1-2 літери. Рівномірне зростання навантаження сприйняття – це перша умова пропонованої методики. По-друге, обмежений час експозиції речень (він розрахований так, щоб кількість букв, які приходяться на одну секунду експозиції постійно збільшувався). По-третє, сумісне нарощування обсягу сприйняття і скорочування часу експозиції, що дуже важливо для спонукання учнів до уважного і швидкого читання. Така система вправлянь сприяє тренуванню кута зору та розвитку оперативної пам’яті (оперативна пам’ять розвивається настільки, що дитина може запам’ятати речення, яке складається із 46 букв, тобто із 8-9 слів). Таким чином учень легко усвідомлює зміст речення, читати йому стає цікаво, а тому і процес читання йде набагато швидше.

Між зоровими і слуховими сприйманнями існує певний зв’язок, бо вході письма беруть участь не тільки зорові компоненти, але і слуховий аналіз. Дуже довго письмо у школярів супроводжується внутрішнім промовлянням. Тому, коли проводяться вправи для розвитку зорових сприймань, одночасно розвиваються й слухові. І навпаки. Для більш ефективного розвитку зорових сприймань рекомендується чергувати зорові диктанти із слуховими. Речення для слухових диктантів добираються за таким же принципом, як і для зорових.

Розроблені нами тексти наборів слухових і зорових диктантів подаємо у додатках 1 - 2.

Для зразка подаємо фрагмент уроку з використанням зорового диктанту.

Тема: Мови нема без народу, і народу без мови нема

         Володимир Забаштанський «Як нема без зірок небозводу…», Сидір Воробкевич «Плекайте, діти…», «Наша мова» за Аллою Коваль.

Мета: розвивати  навичку  правильного  і виразного читання, вчити учнів висловлювати власну думку, давати повні відповіді на питання; сприяти розвитку навички читання; виховувати любов до книги.                       

Обладнання: виставка книг, запис скоромовки, картки, зоровий диктант         (набір № 2).

Хід уроку

І.Вступна бесіда

1.Ознайомлення з підручником О.Я.Савченко «Читанка», 3клас (І частина).

2.Робота з виставкою книг.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

Робота над скоромовкою.

Робота над віршем В.Забаштанського «Як нема без зірок небозводу…».

Опрацювання тексту «Наша мова».

ІY.Закріплення матеріалу

Y.Підведення підсумків

На цьому етапі ми пропонували учням написати зоровий диктант.

Текст диктанту ми подали на виготовленому із паперу набірному полотні,  прикріпленому на магнітній дошці. Кожне речення написали окремо збільшеними буквами на смужках паперу, вставили у набірне полотно по рядках (перше речення – у перший рядок, друге речення – у другий і так далі) і закрили наклеєними над кожним  реченням смужками паперу.

- Діти, сьогодні ми напишемо зоровий диктант, який відрізняється від написання звичних для вас зорових диктантів. Зверніть увагу на дошку і ви помітите на ній набірне полотно.  Наклеєні смужки паперу можна підняти і побачити, що під ними ховається . Спробуємо це зробити. Що ви побачили? (Записане речення). Опустимо смужку. Таким чином ми будемо вчитися швидко прочитувати речення і швидко його записувати з пам’яті. Таких речень  у цьому наборі шість.

-А тепер, діти , увага! Починаємо вправу. Коли я підніму смужку, ви будете читати речення певний час. Дивіться уважно, швидко читайте, вдумуйтесь у зміст речення, промовляйте його про себе. Як тільки смужка опуститься, швидко і точно запишіть речення.

-Якщо хтось із вас не встиг «схопити» речення, не хвилюйтесь, цей набір ми будемо  писати  тричі,  як   і  всі  наступні  18  наборів. Ви  навчитеся уважно і швидко читати.

Таким чином учні записують усі 6 речень із першого набору зорових диктантів. Кожен набір речень діти пишуть три рази, чергуючи із слуховими диктантами, тобто, один день пишуть зоровий диктант, на другий день – слуховий.

          Як і перед зоровим, так і перед слуховим диктантом ми систематично нагадували учням, щоб вони уважно слухали речення, продумували його зміст, повторювали про себе і тільки після цього швидко і точно записували, а також нагадували, що ні в якому випадку не можна починати запис, почувши тільки частину речення, бо увага швидко вимикається і наступна частина речення вже не буде сприйнята. Перед кожним написанням набору речень слухового диктанту ми попереджували учнів, що речення будуть диктуватися лише один раз, жодне слово повторюватися не буде, бо в результаті  серії саме таких вправ учні розвивають здібність сприймати речення з одноразового прослуховування, що дуже важливо для навчальної діяльності.

          Після написання диктанту ми перевіряли  правильність виконання робіт, обов’язково вказуючи тип помилки та їх кількість, щоб учень бачив свої успіхи у проведеній роботі:

Y – пунктуаційна помилка;

/  -  орфографічна помилка;

Г – граматична помилка;

М – мовна помилка.

          Щоб діти бачили, що працюють вони не марно, що насправді написання зорових та слухових диктантів допомагає їм навчитися краще і швидше читати, ми проводили у кінці тижня самозамір темпу читання. Отримані результати діти заносили до своїх зошитів. Також у класі ми вивісили своєрідний екран успішності з розвитку навички читання (літак символізував високий рівень, автомобіль - достатній рівень, черепаха – середній рівень).

Вправи на розвиток антиципації

Як зазначав І.Т.Федоренко, вправи над важкими словами запобігають багаторазовому прочитуванню слова учнями, приносячи їм задоволення від читацької діяльності. Внаслідок запропонованих вправ у них посилюється бажання багато і швидко читати, бо вже не відчувають невдоволеність своїм читанням.

Швидкості читання, як відомо, сприяє і здатність антиципації (передбачення слова). Дослідження відомих науковців свідчать, що антиципацію можна і слід розвивати. Так, ще в 1 класі дітям пропонують вправи на прочитання слів з пропущеними буквами, у 2-3 класах [27;28] – речення з пропущеними словами. Саме такі вправи і радив використовувати І.Т.Федоренко. Ми розробили вправи з пропущеними буквами у словах і вправи з пропущеними словами в реченнях.

Подаємо фрагмент розробленого нами уроку із вправами на розвиток антиципації.

Тема: Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся

Українська народна казка «Кобиляча голова»

Мета: продовжити знайомство учнів з кращими зразками усної народної творчості (казками), вчити дітей визначати головну думку твору засобами, якими у творі досягається мета. Вправляти учнів у виразному читанні діалогів. Сприяти розвиткові навички читання: розвиткові артикуляції, миттєвому сприйманню, розвиткові кута зору, розвитку антиципації. Виховувати бажання служити людям.

Обладнання: ілюстрації до казки, картки з уривками казок (слова з пропущеними буквами), картки із словами для миттєвого зчитування, картки із стовпчиками слів для словникової роботи, слуховий диктант, запис скоромовки на дошці, зображення казкового героя Незнайка.

Хід уроку

Попрацювавши над розвитком артикуляційного апарату з метою постановки ритмічності дихання, ми провели таку роботу на розвиток антиципації:

- Діти, наш Незнайко отримав два листи і ніяк не може розібратися, що  ж  

там написано. Бо, як з’ясувалося, у словах є пропущені букви. А Незнайкові дуже потрібно прочитати листи, бо інакше йому доведеться знову повернутися до своєї казки. Діти, ви хочете, щоб Незнайко залишився у нашому класі? То ж допоможемо йому прочитати ці загадкові листи.

Лист 1.

От Кир_л_  вб_в  зм_ _ , в_звол_в кн_зів_у й відв_в  до кн_з_. Кн_зь ус_ не зн_в, як й_м_  дяк_в_т_.

Лист 2.

Ск_нул_ їй  по  п_р’ячк_, д_вч_н_  уверт_л_сь  в п_р’я, зр_б_л_сь кач_чк_ю і  пол_т_л_  з т_б_ночк_м.

- Молодці, діти, впорались із завданням. Наш Незнайко залишається разом з нами здобувати нові знання.

Повідомивши тему уроку та поставлені завдання, ми провели словникову роботу (читання слів у колонках, вправи на миттєве сприйняття слів). Після першого прочитання казки «Кобиляча голова», перевірили розуміння прочитаного за матеріалами тесту. Потім запропонували до уваги учнів гру «Доповни речення»:

o    Дідова дочка пряде, а…

o    Везе та й везе,…

o    Привязав колодочку…

o    Сидить вона собі …

o    От як приїхали, а…

o    А там…

o    Коли приходить він…

Такі завдання дітям здалися дуже цікавими, а наш погляд ще й дуже важливими. Після таких вправ при повторному читанні тексту діти вже не сконцентровують свою увагу на одному слові, а наперед прочитують по два - три слова (деякі учні й більше, наприклад, учень 3 класу Більовцев Максим). На основі змісту сприйнятої частини тексту читаючий може здогадатись, яке слово йтиме далі і сприймати його не читаючи. Це передбачення слова і є антиципація.

Вправи на уникнення регресій

 Не менш  важливою є  робота  над  словами-«бар’єрами»,  які  зустрічаються  в

тексті. Діти їх одразу не можуть прочитати, тому повертаються кілька разів до цього слова – це і є, так звані регресії. Від регресій знижується не тільки темп читання, але й інтерес до читання взагалі.

Як уже зазначалося, у підручнику «Читанка» для 3 класу О.Я.Савченко є вправи для роботи із словами- «бар’єрами» (важкими для прочитання з першого разу) [27, 39-43]. Але, на нашу думку, для досягнення хороших результатів треба активізувати зосередженість, увагу учнів не тільки матеріалами підручника, а ще й засобами наочності. Бо, як відомо, в учнів молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Тому для усунення регресій ми розробили вправи з різними засобами наочності:

o    запис слів на дошці;

o    подання записаних слів на прозорому папері через «Кодоскоп»;

o    демонстрування записаних слів на картках-«блискавках»;

o    читання слів, поданих у стовпчику.

Наводимо зразки фрагментів уроку з використанням вправ на усунення регресій.

Тема: Все так цікаво навкруги

Олег Буцень. «Наше відкриття»

Мета: розширювати і поглиблювати уявлення дітей про цікаве та незвичайне в природі; удосконалювати навички правильного читання, сприяти розвиткові артикуляції, усуненню регресій, навички літературного аналізу твору; розвивати спостережливість, фантазію; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: картки для читання.

Хід уроку

На початку уроку ми провели артикуляційну зарядку з метою навчати дітей вільно регулювати своє дихання при читанні. Потім попрацювали над ана- грамами  до тексту О.Донченка «Лісовою стежкою. Двом учням запропонували

попрацювати за індивідуальними картками для опитування.

Ознайомивши учнів із метою навчальної діяльності на уроці, приступили  до опрацювання оповідання О.Буценя «Наше відкриття». Але перш за ніж прочитати оповідання, ми провели з учнями словникову роботу.

- Діти, на сторінці 57 («Читанка», І частина) після оповідання знайдіть позначку «Прочитай правильно». В цій вправі  подано слова із тексту, який ви будете читати. Слова нові, важкі для прочитання. Але ви навчитеся читати їх швидко та правильно. Той із вас, хто добре постарається, узнаватиме ці слова у тексті при читанні з першого погляду.

Учні читають слова за вказівкою вчителя  мовчки, потім вголос «ланцюжком», виділяючи голосом наголошений звук, хором та деякими учнями окремо.

Далі запропонували учням прочитати слова, записані у стовпчиках:

         стежки                                   навколішки                            нашорошив

        подалися                                мурашня                                 незчулися

        морочитись                            полуденика                            мурашн

        заверещали                            африканських                        метушиться

Діти читають кілька разів слова вголос:

1)       хором усі слова стовпчика;

2)       один учень читає перше слово, інші повторюють, другий учень читає друге слово – інші повторюють і т. д.

3)       читання «ланцюжком» по одному слову без повторювань хором.

Перед читанням тексту дітям запропонували прочитати слова, з якими вони ознайомились на сторінці 57, але вже записані на окремих картках. Картку показували на деякий час, після чого діти хором називали слово (навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив).

Вправи для розвитку артикуляції

Кожен урок читання ми розпочинали з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Цей вид вправи ми назвали «артикуляційна зарядка», до якої ввійшла робота над скоромовкою з метою налагодження ритмічності дихання, у результаті чого діти навчаються вільно регулювати його при читанні. А це у свою чергу сприяє розвитку навички читання.

Подаємо один фрагмент одного із проведених нами уроків.

Тема: Журавлі летять низько – зима уже близько

Наталя Забіла «Журавлик». Леся Українка «Мамо, іде вже зима»

Мета: Показати взаємозалежність рослинного і тваринного світу через описи поведінки птахів восени; уміння поетів передавати цю взаємозалежність, навчати визначати настрій твору, співпереживати з героями, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням. Сприяти розвитку навички читання, розвитку артикуляційного апарату. Виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: запис скоромовки на дошці, портрети Наталі Забілої та Лесі Українки, анаграми, слова-«блискавки», набір речень зорового диктанту,    картки для індивідуального опитування.

 

Хід уроку

І. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.

Робота над розвитком артикуляції.

Артикуляційна зарядка       

- Прочитайте мовчки скоромовку, записану на дошці:

Летів горобчик,

Сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик,

Утік горобчик.

-          Прочитайте скоромовку:

o    хором (повільно);

o    весело з почуттям гумору;

o    ритмічно, при цьому швидко і глибоко вдихнути через ніс і на видиху промовити:

а)перші два рядки,

б)наступні два рядки,

в)стільки рядків, скільки вистачить повітря для видиху.

 

Використовуючи такі вправи на кожному уроці, ми спостерігали, як вони впливають на розвиток артикуляції учнів 3 класу. Так учениця Шептякова Ганна, яка завжди говорила тихо, невиразно (таке ж було і читання), після використання вправ над скоромовками, почала читати і говорити голосніше та виразніше. Красатюк Олег читав, вдихаючи повітря після кожного слова, та вправи над скоромовками допомогли налагодити ритмічність його дихання, що надалі сприяло домогтися хороших результатів.

Набір скоромовок, використаних на уроках читання протягом навчального року, ми подаємо у додатку 3.

Як показала практика, використані вправи впливають не тільки на розвиток артикуляційного апарату, але й на всі якості навички читання.

Конкурси на кращого читця

Як зазначав І.Т.Федоренко, розвиваючи швидкість читання, ні в якому разі не можна забувати про його усвідомленість та виразність. Він стверджував, що стимулюючим фактором швидкого і виразного читання стають періодичні конкурси на кращого читця.

На нашу думку, оптимальним варіантом розв’язання даного питання стала така організація роботи: ми провели чотири конкурси на кращого читця. Переможці були включені до програми шкільного свята. Так, у вересні ми підготували декламатора Більовцев Максима із віршем «Мова» В.Гринько до свята «Наша мова –солов’їна». До дня бібліотекаря переможцем у конкурсі на кращого читця стала Шептякова Ганна з віршем «Я – бібліотекар» С.Жупанина. А до новорічного свята ми підготували двох конкурсантів: Красатюк Олег виступив із віршем «Нічка-новорічка» В.Моруги, а Єршов Сергій виконав виразне читання байки С. Руданського  «Вовки». Конкурси на кращого читця проводили серед учнів класу на основі віршів, поданих у підручниках   О.Я.Савченко «Читанка» І, ІІ частини.

Подаємо фрагмент уроку із проведеним нами конкурсом на кращого читця.  

Тема: Зачарувала все зима               

Андрій Бобенко «Прийшла зима біловолоса», Дмитро Чередниченко «Новий рік», Василь Моруга «Нічка-новорічка», Ірина Жиленко «Здійсниться все».

Мета: Формувати уявлення про характерні ознаки зими, вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів, збагачувати словниковий запас учнів, вчити відчувати образність художнього слова; сприяти розвитку навички читання; виховувати естетичні почуття у дітей.

Обладнання: фотоілюстрації із зображенням пори року зими, картки для оперативного поля зору, картки із словами, набір речень зорового диктанту, анаграми, картки для індивідуального опитування, медальки (І, ІІ, ІІІ  місця у конкурсі на кращого читця).

 

Хід уроку

На початку уроку проводили вправи на розвиток артикуляції та постановки ритмічності дихання. На етапі роботи з новим текстом організовували вправи на розвиток антиципації та вправи на уникнення регресій (зразки подібних вправ ми описували вище).

На етапі закріплення нового матеріалу ми запропонували дітям взяти участь у конкурсі на кращого читця, який розпочали з ігрового моменту:

У двері класу постукала і ввійшла дівчинка із сусіднього класу. В руках у неї кошик із білими паперовими  квітами.  Дівчинка   спитала,  звертаючись   до класу:
- Це не ваш кошик?

- Ні, - відповіли діти.

- Але ж він стояв біля дверей вашого класу, - продовжила дівчинка.

Учні взяли кошик і, уважно розглянувши красиві квіти, помітили у ньому папірець, де повідомлялось, що героїня із казки «Дванадцять місяців» передає їм свій кошик із квітами, поки зла мачуха не відібрала. Учні подякували дівчинці із сусіднього класу, і вона пішла.

У кошику квіти виявилися не звичайні, а «чарівні», бо з іншого боку кожної квітки діти помітили цікаві завдання, серед яких був і конкурс на кращого читця.

- Увага! Розпочинаємо конкурс на кращого читця! Переможець отримає не тільки медаль за перше місце, а ще й право на виступ у новорічному ранку із цим віршем («Нічка-новорічка»В.Моруги). Запрошуємо першого конкурсанта.

Учень виходить із-за парти і стає біля дошки, називає автора вірша, повідомляє назву і читає виразно вірш напам’ять.

Після виступу учня діти аплодують, виражаючи силою аплодисментів своє ставлення до виступу.

Таким чином, вислухавши всіх учасників конкурсу, діти обрали найкращого читця; ним виявився Красатюк Олег. На другому місці – Єршов Сергій, на третьому – Більовцев Максим і два останні місця у конкурсі посіли дівчатка цього класу.

Періодичні конкурси на кращого читця мають великий стимулюючий вплив на розвиток навички читання.

Завдання для позакласного читання

Не менш цікаві завдання ми розробили і для уроків позакласного читання. Цей вид занять ми назвали «Засідання читачів». У класі  знаходиться «Куточок читача», в якому вказується: дата наступного засідання, тема, рекомендована література.

Подаємо фрагмент розробки уроку позакласного читання.

Тема: Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди

Мета: продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова; ознайомити з біографічними даними поета; розкрити значення творчості Т.Г.Шевченка для українського народу. Показати, як шанують пам’ять великого Кобзаря; викликати бажання глибше пізнати його творчість. Розвивати пам’ять, мислення, читацькі інтереси. Виховувати в учнів любов і шану до народного поета.

Матеріал до уроку: портрет Т.Г.Шевченка, виставка творів поета, книга «Кобзар», репродукції художніх творів поета, записи пісень на слова великого Кобзаря.

Хід уроку

І.Оголошення теми уроку

1. На дошці записано слова:

Ну, що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

                                   Тарас Шевченко

(Учитель зачитує слова).

2. Вступна бесіда

- Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Т.Г.Шевченка. Це він мав справді «од Бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди».

І б’ються схвильовано серця українців при читанні його творів. Навіть у найтяжчі часи в родинах українців зберігались книги з його  творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Тараса Шевченка. Він разом з ними промовляє:

                                                                   «… я так люблю мою Україну убогу».                              

2. Робота з виставкою книг поета та репродукціями його художніх творів

- Як називалась найперша збірка поетичних творів Т.Г.Шевченка?

- Чому поет вибрав саме таку назву?

- Які збірки творів видано для дітей?

- Продовжити речення: Т.Г.Шевченко не тільки геніальний поет, він – великий…

- Які з художніх творів Т.Г.Шевченка вам відомі?

ІІІ. Розкриття теми уроку

1.        «Довідкове бюро» - повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.

2.        Хвилинка поезії:

а) конкурс на краще читання творів Т.Г.Шевченка (декламування віршів: «Зоре, моя вечірняя», «За сонцем хмаронька встає», «Встала весна», «Світає»… та ін.);

          б) прослуховування пісень на вірші поета;

в) читання творів із  «Кобзаря», які діти підготували; вчитель нагадує про    необхідність передати почуття автора, щирість його душі;

     4.  Опрацювання вірша «На великдень на соломі».

5. Робота над скоромовкою (розвиток артикуляції, постановка ритмічності дихання).

4. Творча робота «Склади прислів’я»:

Тарас Шевченко, наче                                                                                    зорі

Шевченкові твори сяють, мов                              сонце для нас

Шевченків «Кобзар» - то для народу                   не забудем

Ми Шевченка славить будем і ніколи                                                        великий дар

5. Читання учнями вірша Т.Г.Шевченка «На великдень, на соломі»

ІY.Підведення підсумків уроку

1. Прочитати рядки віршів з пропущеними словами

… садок вишневий коло хати.

Поговоримо тихесенько в … з тобою.

Додолу … гне високі, горами … підійма.

…  моя вечірняя, зійди над горою.

Поклала мати коло … маленьких діточок своїх.

Реве та стогне … широкий.

Y. Домашнє завдання

1) Вивчити вірш напам’ять.

2) Виконати малюнок до улюбленого твору із поезії Т.Г.Шевченка.

3) Скласти власний вірш (за бажанням).

 

Спостереження показали, що робота з використанням розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка сприяє розвитку навички читання.

Детальний аналіз проведеної роботи подано у наступному параграфі.

 

2.3. Результати проведеного дослідження з розвитку навички читання в учнів 3 класу.

Після апробації розроблених нами вправ за методикою І.Т.Федоренка ми здійснили знову перевірку рівня розвитку навички читання вголос і мовчки   (таблиці 2.3.8 і 2.3.9).

                                                                                                                                        Таблиця 2.3.8.

Перевірка рівня розвитку навички читання вголос

   Контроль та

оцінювання

Прізви-

ще та

ім’я учня

Спосіб читання

Правильність

Темп(сл./хв)

Розуміння

Виразність

Оцінка

Розуміє

Частково

Не розуміє

Логічні       паузи

Пунктуаційні паузи

Інтонація

Більовцев М.

д)

+

139

+

 

 

+

    +

  +

12

Єршов С.

г)

 ///

64

 

-

 

+

    +

 

8

Красатюк  О.

д)

  +

65

+

 

 

+

    +

 

9

Островерх  Є.

д)

  +

80

+

 

 

+

+

+

11

Шептякова Г.

д)

  /

60

 

-

 

+

+

 

8

                                                                         

 

 

 

 

 

                                                              Таблиця 2.3.9.                                                                                                                    

Перевірка рівня розвитку навички читання мовчки

 

п/п

Прізвище

та ім’я учня

Час читання (хв)

К.-ть слів

Тестові завдання

Коефіцієнт

розуміння

Темп (сл./хв)

Спосіб читання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк  О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

2

1

2

2

2

466

170

314

300

245

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

+

+

+

+

+

-

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

0,9

0,5

0,7

0,9

0,8

210

85

110

135

98

б

а

а

а

а

          Отримані показники рівня розвитку навички читання вголос і мовчки ми порівняли  із нормативними вимогами програми. Цей матеріал ми подаємо в таблиці 2.3.10.

                                                                                                                      Таблиця 2.3.10.                                                                                                                   

Порівняння показників рівня розвитку навички читання вголос і мовчки  за перевіркою та за програмою                               

п/п

Прізвище

та ім’я учня

 

Показники навички             читання вголос

Показники навички                        читання мовчки

За перевіркою

За вимога-          ми програми

За перевіркою

За вимогами програми

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

139 сл./хв

66 сл./хв

68 сл./хв

80 сл./хв

67 сл./хв

 

 

 

65-75

сл./хв

 210сл./хв

85сл./хв

 110сл./хв

 135сл./хв

 98сл./хв

 

 

 

 

 

90-110

сл./хв

Середній показник класу

84 сл./хв

65-75 сл./хв

 127 сл./хв

90-110 сл./хв

      

           Отже, із поданого матеріалу видно, що усі учні 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на кінець навчального 2005-2006 року виконують вимоги програми з розвитку навички читання і вголос, і мовчки. Деякі учні класу навіть перевищують вказані програмою нормативи (дані мають свій відбиток у середньому показнику рівня розвитку навички читання класу).

Також ми розглянули індивідуальний рівень розвитку навички читання  кожного учня і, використавши діаграму, порівняли індивідуальні показники кожного учня та середні показники класу  з розвитку  навички  читання  до  апробації  розроблених вправ за методикою І.Т. Федоренка і після.

                                                                                     

   Діаграма 2.3.1.

Порівняння індивідуальних показників з розвитку навички читання вголос учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після

 

 Більовцев М.     Єршов С.    Красатюк О.   Островерх Є.  Шептякова Г.  

Т.Ч.1 – техніка читання до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка

Т.Ч.2 – техніка читання після апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка

 

Діаграма 2.3.2.

Порівняння індивідуальних показників з розвитку навички читання мовчки учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після

 

Розглянувши діаграми 1 і 2, можна проспостерігати певні зміни у показниках розвитку навички читання вголос і мовчки. Ми помітили, що за період апробації розроблених нами вправ за методикою І.Т.Федоренка результати показників заключної перевірки розвитку навички читання не тільки стали  кращими  від результатів первинної перевірки, а ще й  у більшості учнів перевищують норму, зазначену програмою. У таблиці 2.3.11 ми показали ріст показників розвитку навички читання у відсотках.

 

 

 

 

Таблиця 2.3.11.                                                                                                          

Ріст показників розвитку навички читання у відсотках

 

 

п/п

 

 

  Прізвище та ім’я

           учня

  Показники розвитку навички читання         вголос

                Показники розвитку навички читання          мовчки

 

Т.Ч.1

 

Т.Ч.2

Різниця у відсотках

Перевищення   норми у відсотках 

 

Т.Ч.

   1

Т.Ч.

   2

Різниця у відсотках

Перевищення  норми у відсотках  

 

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев Максим

Єршов Сергій

Красатюк Олег

Островерх Єлизавета

Шептякова Ганна

60

21

33

45

28

139

65

85

96

76

131

200

157

113

171

85

  0

15

47

17

75

36

57

65

42

210

85

110

135

98

180

136

92

107

133

 110

 -23

  10

  23

 -11

 

Із таблиці видно, що після апробації ( показники «Т.Ч.2») навичка читання вголос учнів 3 класу зросла від 113 до 200 відсотків, у середньому –це 150 відсотки, а навичка читання мовчки – від 92 до 210 відсотків, у середньому – на 127 відсотків.

            У рекомендаціях для вчителів І.Т.Федоренко  зазначав, що в результаті відповідних вправ швидкість читання у школярів може зрости на 50-100 відсотків, а в деяких і більше       [ 42, 5]. 

         

 

 

 

 

    Діаграма 2.3.3.

Порівняння  середніх показників розвитку навички читання вголос учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Т.Ч.1 – середній показник навички читання учнів 3 класу до апробації розробле-                                                                                                                         

                                              них  вправ

Т.Ч.2-  середній показник розвитку навички читання учнів з класу після апроба-                                                                                                                     

                                        бації розроблених вправ

Норма  навички читання вголос на кінець навчання у 3 класі – 65-75 сл/хв

 

      Отже, показники розвитку навички читання, отримані нами в результаті апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка, ще раз доводять, що застосування методики професора І.Т.Федоренка дає  ефективні     результати  з   розвитку     навички       читання. Завдяки використаним прийомам  дітям стало набагато легше вчитися, без напруження займатися читацькою діяльністю, це дасть їм змогу в наступних класах краще опановувати навчальний матеріал. 

 

Висновки

Отже, одним із завдань уроків читання чинної програми для початкових класів, побудованої відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, є формування в учнів навички читання, яка э засобом практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках. В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання.

У чинних програмах початкової освіти передбачена робота над формуванням таких важливих понять, як «навичка читання», «види читання», «способи читання», «якості читання». Учитель початкових класів повинен не тільки добре розрізняти ці поняття, а й володіти методикою роботи над ними.

Навичка читання розглядалась у багатьох методиках (над цією проблемою працювали: І.Т.Федоренко, І.Г.Пальченко, В.Н.Зайцев, Л.А.Свінкова, Г.Я.Бабенко, П.І.Гудзик, В.Б.Едігей, Н.П.Трофимович, Г.Л.Сорку, В.О.Науменко, Л.Л.Тимофієва, А.М.Кушнір, О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко). Кожна з методик має свої особливості, свої системи вправ і завдань. Автори методик мають неоднозначний погляд на технологію в дітей навички читання.

Однією з ефективних методик з розвитку навички читання, що  використовуються у школах України, є методика І.Т.Федоренка. Автором були розроблені тексти зорових і слухових диктантів, сутність і мета яких спрямована на формування навички читання у дітей та розширення обсягу їхньої оперативної пам’яті. Учням пропонувалося 18 наборів, у кожному з яких по 6 речень, кількість знаків у кожному реченні поступово нарощується на 1-2 літери. Така система вправ сприяє тренуванню кута зору.

 Послідовники ідей І.Т.Федоренка вдосконалювали методику у своїй педагогічній практиці, складали до запропонованої системи завдань цікаві вправи. Актуальними вправи на розвиток оперативної пам’яті є і на сьогоднішній день. Вчителі не тільки цікавляться методикою їх проведення, а ще й використовують з творчим підходом.

Вчителі Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області, де здійснювалась апробація розроблених нами вправ, багато років працюють за методикою І.Т.Федоренка та його  послідовників. Недостатню кількість завдань на розвиток навички читання, зазначених у чинних програмах та підручниках з читання, на їх думку, можна доповнити, використовуючи різні сучасні методики з розвитку навички читання.

Перш, ніж розробляти свої вправи за сучасними методиками, ми визначили рівень розвитку навички читання учнів  на початку навчального року, яка показала, що лише один учень класу справляється з нормою навички читання, зазначеною у програмі. Всі інші показники не підлягають вимогам належного рівня. Перед нами виникло невідкладне розв’язання важливого питання: розвиток навички читання в учнів 3 класу. На нашу думку, найкращими засобами досягнення поставленої мети є методичні рекомендації І.Т.Федоренка, з якими ми детально ознайомились.

Але нас не задовольнило те, що дібрані речення були розрізнені, не об’єднані тематикою. Зорові диктанти штучно вносилися в структуру занять. Ми використали ідею, але видозмінили зміст. Матеріал диктантів тісно пов’язували з текстом, який опрацьовується на уроках читання. Також  удосконалили спосіб експозиції речень зорових диктантів. З цією метою ми виготовили набірне полотно багаторазового використання.

Крім наборів зорових і слухових диктантів нами були розроблені вправи на розвиток артикуляції, антиципації, на попередження регресій, конкурси на кращого читця, завдання для позакласного читання.

Апробація розроблених вправ показала, що рівень розвитку навички читання  в учнів 3 класу змінився: результати стали не тільки кращими, а ще й у більшості учнів перевищили норму, зазначену програмою. В учнів збільшився обсяг слухового і зорового сприйняття, увага стала стійкою, виробилась навичка антиципації, наладилась ритмічність дихання, поповнився словниковий запас, збільшився інтерес до читацької діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список

використаної літератури:

1.        Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. – К.: Освіта, 1993.- 32 с.

2.        Ґудзик І.П. Почитаймо, пограймося! – К.: Освіта, 1997. – 192 с.

3.        Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа.-2006.-№2,-С.11 -18.

4.        Джежелей О.В. Навчаємось за посібниками «У школі і вдома» // Початкова школа. – 2000. - №4.- С.42-43.

5.        Джежелей О.В., Ємець А.А., Коваленко О.М. та ін. Формування навички читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника «Вчуся читати» (Книга 1) для шкіл з українською та російською мовою навчання/ О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко та ін. – Харків: Віста: Видавництво «Ранок», 2002. - 112 с.

6.        Джежелей О.В. Вчуся читати. – Харків: Ранок, 2000. – 144 с.

7.        Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! Як підвищити техніку читання і розвинути мислення дитини. – К.: Гранд, 1993. – 254 с.

8.        Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. - №9. - С.50-52.

9.        Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. – №10.- С.49-50.

10.     Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. - №12. - С.38-39.

11.     Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 32с.

12.     Зайцев В.М. и др.. Заочный педсовет. – Донецк, 1987. - С.5-6.

13.     Ігнатенко Т. Я хочу сказати своє слово. Урок читання.2 клас.// Початкова освіта. - №6, лютий, - 2006. –С.11-12.

14.     Информационно-ценностный подход к обучению чтения. Из опыта работы учителей. – Благовещенск, - 1991.

15.     Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авторський колектив: Бібік Н.М. (керівник), Савченко О.Я., Байбара Т.М., Вашуленко М.С. та ін. – К.: Початкова школа, 2002. – С.34-46.

16.     Кушнир А.М. Азбука чтения // Школьные технологии. - 1996. - №1-2. -199 с.

17.     Лухтай Л.К. Шляхи вдосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1989. - №5. -  С.18-23.

18.     Методика викладання української мови: Навч. посібник /  С.І.Дорошенко,  М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко та ін.; За ред. С.І.Дорошенка, - 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1992. - 398 с.

19.     Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів / А.М.Заїка, - К.: Магістр; 2000. - 88 с.

20.     Науменко В.О. Посієш вчасно – вродить рясно: Зошит з формування навички читання в учнів 1-го класу. – К.: А.С.К., 1997. – 64 с.

21.     Пальченко І.Г. Про вдосконалення техніки читання // Початкова школа. -   1989. - №11. – С.13-17.

22.     Пальченко І.Г. Система вправ розвитку навичок швидкого читання // Початкова школа . – 1991. - №4. – С. 19-22.

23.     Пальченко І.Г. Про навчання дітей швидкого читання та каліграфічного письма // Початкова школа. – 1993. - № 4. – С.15-16.

24.     Панченко Г.А. Тобі, першокласнику: Книга з розвитку навички читання. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

25.     Почитай-ка. Учебник-задачник для ребят, которые хотят читать книги / Авт. сост.  О.В.Джежелей. – М.: Просвешение, 1996. – 128 с.

26.     Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. К.: «Початкова школа». – 2001. – 292 с.

27.     Програми для загальноосвітньої середньої школи. 3-4 класи. К.: «Початкова школа». – 2003. – 292 с.

28.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч.І. – 126 с.

29.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч.ІІ. – 143 с.

30.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч.І. – 142 с.

31.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч.ІІ. – 144 с.

32.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 класу. – К.: Освіта, 2004. – Ч.І. – 159 с.

33.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 класу. – К.: Освіта, 2004. – Ч.ІІ. – 175 с.

34.     Савченко О.Я. Методичні рекомендації щодо роботи за новим підручником «Читанка», 2 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2002. - №9. – С.6-10.

35.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 2 клас ( частина друга) // Початкова школа. – 2003. - №1. –     С. 46-54.

36.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 3 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2003. - №8. -  С.23-30.

37.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 3 клас (частина друга) // Початкова школа. – 2003. - №12. – С.20-26.

38.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 4 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2004. - №8. -  С.18-25.

39.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 4 клас (частина друга) // Початкова школа. – 2004. - №12. – С.20-27.

40.     Савченко О.Я. Читання / Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2003. – С.199-251.

41.     Савченко О.Я., Мовчун А.І. Читання / Навчання і виховання 3 класу: Методичний посібник для вчителів / Упорядник  О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2004. – С.146-204.

42.     Савченко О.Я. Читання / Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», - 2005. – 640 с.

43.     Сарапулова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. – 1993. - №2. – С.12-15.

44.     Свінкова Л.А., Бабенко Г.Я. Інтегровані засоби оволодіння читанням і грамотним письмом // Початкова школа. – 1993. - №8. – С. 12-15.

45.      Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного читання  // Початкова школа. -  1990. - №5. – С.36-40.

46.     Сорку Г.Л. Набір речень для зорових диктантів // Початкова школа. – 1993. - №2. – С.21-24.

47.     Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори. У 5 т. – К.: Радянська школа, 1997. – Т.3 – 194 с.

48.     Тимофієва Л.Л.  Швидкочитайлик  (Вправи  зі  швидкого  читання):      навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2004. –    64 с.

49.     Ткаченко П.І. Тексти зорових диктантів за методом І.Т.Федоренка із завданнями розвитку зв’язного мовлення для учнів 2-3 кл. // Початкове навчання і виховання – 2005. - №7 (47), -  березень. – С.11-14.

50.     Трофимович Н.П. Провідний чинник успішності // Початкова школа. – 1990. - №5. – С.40-44.

51.     Федоренко И.Т. Пути совершенствования  техники чтения школьников (Методические рекомендации учителям). – Харьков, 1978. – 34 с.

52.     Федоренко І.Т. Шляхи удосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1982. - №1. – С.10-16.

53.     Федоренко И.Т. Подготовка учащихся к восприятию новых знаний. – Народное образование, -  1972. - №11.

54.     Федоренко И.Т. Совершенствовать технику чтения школьников // Начальная школа. – 1981. - №8. – С.54-57.

55.     Харченко О.Я., Ніконова Л.М., Цепова І.В. Круглий стіл «Сучасні технології розвитку в дітей навички читання» / Методика навчання: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. / За заг. ред. Професора Л.М.Пелепейченко. -  Харків:  ХДПУ, 2001. – Вип.1 – С.13-21.

56.     Хромов Л.Н., Андрєєв О.А. Техника бистрого чтения. 2-изд. – Мн.: Университетское, 1987. – 204 с.

57.     Шереметьєва Н., Грищенко Л. Від чого залежить техніка читання. Про результати анкетування вчителів // Початкова освіта. 2006. - №6,  лютий. - С.10-12.

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                          

                                                                                                                             Додаток 1.

Слухові диктанти

п/п

 

Набір речень

К.- сть

слів

Час/сек

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

         1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

         1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

 

2.

 

3.

 

4.

5.

6.

 

 

 

   

        1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

Набір №1

Наша мова. За Аллою Коваль

Наша мова.

Великий рід.

Рідне слово.

Світло знань.

Життя народу.

Таємниці мови.

 

Набір №2

Зарубай на носі.  Д.Білоус,  Мова.  І.Січовик

Історія слова.         

Ми розмовляємо.

Зарубай  на  носі.

Українська  мова.

Своє  рідне  слово.

Старі й  нові  слова.

 

Набір №3

У школі все таке знайоме. За А.Коваль

Мова - дивна дивина.

Слово –відоме давно.

Книга – це  світ знань.

Книга   вчить   розуму.

Народ  -   мовотворець.

Плекайте   рідну   мову.

 

Набір №4

Любіть книгу. Остап Вишня

Все, що серце…Ю.Ванаг

Василько не псує книг.

Книги - перла із перлин.

Не шуми, зелений верше.

Перші зрозумілі звуки.

Птицю пізнають по пір’ю.

Людину пізнають по  мові.

 

Набір №5

Плекайте, діти мову. С.Воробкевич. Прислів’я

Долітають голоси людей.

Наше слов’янське письмо.

Книжка – маленьке віконце.

Книга – широкий світ знань.

Вчіться  складно  говорити.

Мова барвиста, мова багата.

 

Набір №6

Друкар книг. За О.Єфімовим

Спляча книга. В.Сухомлинський

Книг незліченна кількість.

Перший Буквар Івана Федорова.

Іларіон – славний письменник.

На полиці стояла Спляча Книга.

На полицях - наші друзі книжки.

Читай книжки - здобудеш щастя.

 

Набір №7

Як з’явилася друкована книга. За В.Дацкевичем

В джерелах слова – душі криниця.

Мудра книжка скаже  вам багато.

В Китаї робили книги  з  дощечок.

 Книги дуже різні: є великі і малі.

Створення книги – довга історія.

В Єгипті робили книги з папірусу.

 

Набір №8

Прислів’я . Мова для нас явище звичне. Стаття

Мова –це скарб.

Від слова – до книги.

Розвивайся, наша мово.

Українська рідна мова.

Плекайте, діти, рідну мову.

Вивчайте нашу рідну мову.

 

Набір №9

Наша мова. А.Коваль

Скільки всього мов на землі?

Слова мандрують планетою.

Освічені люди різних часів.

Письмо вдосконалили греки.

Азбука весь час змінювалась.

Високорозвинена мова світу.

 

Набір №10

Найрідніші слова. В.Лучук

Прислів’я збагачує нашу мову.

Країна Україна – наш дивний край!

Раїна, ген шумить за небокрай.

В джерелах слова – душі криниця.

Пливуть, пливуть слова до мене.

Я з уст його чую знайомі слова.

 

Набір №11

Наша мова. А.Коваль. Зарубай на носі Д.Білоус

Прислів’я

Мова простого народу України.

Мова тепла, як батьківська хата.

Мамин гнів хлоп’я пам’ятає і досі.

Як прекрасно звучить наша мова.

Письмо запозичили у фінікійців.

Як зірок у горі – так книг на землі.

 

Набір №12

Зарубай на носі. Д.Білоус

Вираз виник там, а зберігся й досі.

Хто багато читає, той багато знає.

Бить не битиму, але зарубай на носі.

Дивно це було сприймати хлопцеві.

Може нині смішно вам у дружнім колі.

Як на носі зарубать, ще й собі самому

.

 

Набір №13

Стаття Привчайтеся працювати за словником

Тлумачити – визначати, роз’яснювати.

Звертайтеся частіше до словника.

У певному порядку подані слова мови.

Ви розумієте значення слова словник?

У давні часи знамено являло собою знак.

Привчайтеся працювати із словником.

 

Набір №14

Привчайтеся працювати за словником

Та коридорами звалися прості галереї.

Закриті переходи з однієї башти в іншу.

Хартія –це документ написаний на папері.

Може, хоч вона виявиться своєю, не чужинкою.

Диск – знаряддя для метання і піднос для їжі.

Класна кімната, в якій вчиться група учнів.

 

Набір №15

Диктант. Н.Умеров

Діти, мудра книжка скаже вам багато.

 Може, серед українців в моїм роду була рідня?

А книги відкривають нам широкий світ знань.

Книги потрібні малюкам, школярам, дорослим.

Книги є різні: великі й малі, з малюнками й без.

Читаючи їх, визначай нове і знаходь головне.

 

Набір №16

Як з’явилася друкована книга. В.Дацкевич

Створення книги – довга, захоплююча історія.

Люди писали паличками на глиняних плитках.

У Пергамі робили із шкіри тварин пергамент.

Стародавні книги прикрашені коштовностями.

Недивно, що рукописні книги коштували дорого.

Перша друкована книга з явилась у місті Майнці.

 

Набір №17

Як жила книга. За О. Єфімовим

Ум не домислиться досконалого розуму без книг.

Князь Володимир Святославович відкривав школи.

Книги, мов ріки, які відкривають собою увесь світ.

На камені зображено Ярослава з книгою в руках.

Любив Ярослав книги, читав їх і вдень, і вночі.

Велика ж бо користь людині від навчання книжкою.

 

Набір №18

За О.Єфімовим «Друкар книг перед тим небачених»

Клав аркуш  чистого паперу і притискав його пресом.

Палітурки оздоблювали коштовним камінням, золотом.

Помічник Федорова ніс рамку з рядками до верстата.

Іван Федоров видрукував перший слов’янський буквар.

Металеві рядки складав у сторінку і вставляв до рамки.

Майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка.

 

 

8

10

10

11

11

12

 

 

 

12

13

13

14

14

15

 

 

 

15

16

16

16

16

17

 

 

 

 

18

18

18

19

19

20

 

 

 

20

20

21

21

22

22

 

 

 

 

23

23

24

24

24

25

 

 

 

25

25

25

26

26

27

 

 

 

10

15

18

19

21

21

 

 

 

 

23

23

23

23

24

24

 

 

 

24

24

24

24

25

25

 

 

 

 

25

26

26

26

26

26

 

 

 

27

27

28

28

29

29

 

 

 

 

29

29

30

31

31

31

 

 

 

32

32

33

35

35

35

 

 

 

35

36

36

36

36

36

 

 

36

36

36

38

38

39

 

 

 

39

39

39

39

39

39

 

 

 

      42

44

44

44

45

46

 

 

 

     2

2

2

2

2

2

 

 

 

2

2

2

2

3

3

 

 

 

3

3

3

3

3

4

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

5

 

 

 

 

5

5

5

5

5

6

 

 

 

6

6

6

6

6

6

 

 

 

8

8

8

10

10

10

 

 

 

 

7

7

7

7

7

7

 

 

 

5

5

5

5

5

5

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

5

5

5

5

5

5

 

 

 

 

 

5

5

5

5

8

8

 

 

 

     8

9

9

9

9

9

 

                                                                               

 

Додаток 2.

Зорові диктанти

 

п/п

 

Набір речень

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

Набір №1

Як жила книга. О.Єфімов

Люби книгу.

Книги дітям.

Хвала книгам.

Бережи книгу.

Я люблю читати.

Книги, мов ріки.

 

Набір №2

Слово, мова, книга. Стаття

Книга – це скарб.

Ця книга цікава.

Слово, мова, книга.

Від слова до книги.

Мова – дивний скарб.

Любіть рідну мову.

 

Набір №3

Як нема без зірок небозводу. В.Забаштанський 

Найрідніші слова. В.Лучук

З глибокої давнини.

Мова багата і рідна.

Хай почує вся земля.

Без слова немає мови.

Без мови немає книги.

Мови нема без народу.

 

Набір №4

Найрідніші слова. В.Лучук

Наша мова. А.Коваль

Цікава книга природи.

Мова первісних людей.

Ген тополя серед поля.

Люди винайшли письмо.

Пращури винайшли мову.

Дівчинка читає книжку.

 

Набір №5

Привчайтеся працювати із словниками

Найрідніші слова. В.Лучук

Книга – джерело мудрості.

Тополиний лист в діброві.

А рідна мова – як чарівниця.

Словник – довідкова книга.

Лунає в класі мова співуча.

Вслухаюсь я у кожне слово.

 

Набір №6

Спляча книга. В.Сухомлинський 

Прислів’я . Мова. В.Гринько

У книгах світло мудрості.

Сонце перегортає сторінки.

Ум без книг, як птиця без крил.

Сію дитині в серденько ласку.

В читальному залі завжди тихо.

У моїх книг красиві палітурки.

 

Набір №7

Прислів’я. Мова. В.Гринько

Сійся, родися ніжне будь ласка.

Пливуть, пливуть слова до мене.

Мудра книжка скаже вам багато.

Хто більше читає, той більше знає.

Книги відкривають широкий світ знань.

Господар любив показувати книги.

 

Набір №8

Золота осінь. К.Перелісна. Соловейко застудився. Л.Костенко

Наш край.

Минає літо.

Небо синє-синє.

Осінь тихо ходить.

Соловейко застудився.

Плаче груша, плаче слива.

 

Набір №9

Шипшина…. Л.Костенко. Осінь. Я.Щоголів

Осіння гра. М.Сингаївський

Шипшина віддає свої плоди.

Просто осінь була красива.

Білка на зиму горіхи збирає.

Осінь кружляє понад землею.

Висне небо синє-синє та не те.

Довго землю встеляли тумани.

 

Набір №10

Лісовою стежкою. О.Донченко

Стиха хрускала суха гілочка.

Дівчинка сиділа над струмком.

Роси перлисті з трав опадають.

Квітка цвіла під кущем акації.

Це була дуже прекрасна квітка.

Дівчинка несла книжки, зошити.

 

Набір №11

Наше відкриття. О.Буцень

Ой, що тут скоїлося з Максимком!

Після відбою довго крутився в ліжку.

Ми кинулись розкладати речі.

Дощові краплини лічити здумав.

Двадцять три штуки нарахували.

Бо ми таки спізнилися на вечерю.

 

 

 

 

 

 

Набір №12

Лісовою стежкою. О.Донченко

Улянка схилилась над струмком.

Хвильки хлюпали поміж пальців.

На дні струмка ворушилась трава.

Вона поверталась додому із школи.

У школі її звали Улянка-кульбабка.

Улянка повільно глянула навколо.

 

Набір №13

Наше відкриття. О Буцень

Одна мураха заповзла мені в тапку.

Нам кортіло зробити нове відкриття.

Мурахи падали з дерев, як великий дощ.

Хлопців обліпили великі руді мурахи.

По купі мурашки якусь гусінь тягнули.

Пішли додому, бо на вечерю спізнимось.

 

Набір №14

Наше відкриття. О.Буцень

Дивиться на небо, а на ньому а ні хмаринки.

Ще б пак, мурашник, який вміє розмовляти.

Бо у нас і так усяких справ по саму зав’язку.

Та Максимко наче завмер, а потім простяг руку.

Ми з Максимком одразу по горіхи подалися.

А мурашник і справді величезний, наче дім.

 

Набір №15

Журавлик. Наталя Забіла

Довгі ноги, сірі крила, на голівці чорний чуб.

Завжди з нами був у забавках довгоногий птах.

Полюбили ми журавлика, довгонога журавля.

Що ж тут бідній пташці мучитись, хай живе у нас.

І зостався в нас приручений, і одужав журавель.

Прощавай, лети, журавлику, повертайся навесні.

 

Набір №16

Довго хмарами небо покрите було. О.Олесь

Хмарами небо покрите й землю встеляють тумани.

Вже сьогодні і весна, і тепло, і повітря весняне.

Та в струмки обертаються білі сніги, як голуби.

І здавалось мені, що кричать журавлі в блакиті.

Я дививсь і радів, що весна наближається й літо.

Все радіє, живе і  співа, ніби дихають ниви і луки.

 

 

 

 

Набір №17

Дівчина. М.Рильський. Журавлик. Наталя Забіла.

Сергійкова квітка. В.Сухомлинський

Бджілки в квітах літають, роси з трав опадають.

Ти ж не можеш її узяти з собою й підлетіти увись.

З золота зіткане сяєво ллється, листя сміється.

Потяглися попід хмарами в край далекий журавлі.

В квітах барвистих дівчина сяє, наче сонечко грає.

На її блакитних пелюстках тремтіли краплини роси.

 

 

Набір №18

Мамо іде вже зима. Леся Українка

Не покине країни рідної, бо не боїться зими навісної.

Мусить пташка маленька дбати, де б водиці дістати.

Бачиш, пташка сивенька скачить швидко отам біля хати.

Ще зосталась пташина маленька, не боїться морозу вона.

Спів пташині  потіха одна – хоч голодна співа веселенько.

Розважає пташине серденько, жде, що знову прилине весна.

 

 

    

 

 Додаток 3.

Скоромовки

 

 

1)    Цілу нічку мишка кошеня         колише.

 

 2)   На печі смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

 

3)     Чом грачиха, чом грачата

        Почали чимдуж кричати?

 

4)     Жатка жваво жито жне,

         Жатку жнець не дожене.

 

5)      В чаплі чорні черевики,

         Чапля чапа до водиці.

 

6)       Бурі бобри брід перебрели,

           Забули бобри зібрати торби.

 

 7)      Хитру сороку спіймати морока,

           А на сорок сорок сорок морок.

 

 

 

  8)     Кіт котив коток по току.

          Коток попав на лапу коту.

 

  9)     Наш Прокіп зварив окріп.

          До окропу вкинув кропу,

          Буде юшка для Прокопа.

 

10)     Мишка раз при йшла до кішки,

          Уклонилась кішці в ніжки.

          Кішці - смішки, мишці – нітрішки.

 

11)     В горішнику – горішина

           Горішками обвішана.

           Оришка і Тимішко

           Обтрушують горішки.

 

12)      Мами у Толика,

           Тані і Таї

Водять тролейбуси,

Водять трамваї.

А татусі –

Водять таксі.

 

13)      Курличі курличуть,

           Курличаток кличуть:

         -Курли, курли, курличеньки,

          До річеньки, до річеньки!

 

14)     Криничко, криничко,

Дай води напиться.

Спраглі вуста помочити,

Біля тебе відпочити.

 

 

15)      Великі мурахи грали у шахи,

           А маленькі мурашки грали у шашки.

 

16)      По стежинці через ліс

           Мокру моркву заєць ніс.

 

17)      Шпак пита у півня:

 -         Де твоя шпаківня?

            Нащо та шпаківня?

            Є курник у півня.

 

18)      Босий хлопець сіно косить,

          Розвиток  навички  читання

 в молодших школярів

за методикою І.Т.Федоренка

( З  ДОСВІДУ  РОБОТИ )

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                             Третинник  С.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………………….………. 4

 

Розділ І. Літературознавчі та методичні основи роботи над формами. розвитку техніки

читання   

1.1.               Сутність понять «навичка читання», «види читання», «способи читання», «якості читання» …………………………………………………………….    5

1.2.               Шляхи формування в молодших школярів навички читання за методикою І.Т.Федоренка …………………………………………………………………11

1.3.               Аналіз програми та підручників з метою з’ясування наявності в них завдань, запитань на розвиток  навички читання  …………………………... 16

 

Розділ ІІ. Апробація розроблених  вправ з розвитку навички   читання за  методикою І.Т.Федоренка на уроках читання в 3 класі

2.1.               Рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів ……………………………………………...23

2.2.               Використання розроблених завдань на розвиток навички читання ……..24

2.3.               Результати проведеного дослідження ………………………………..……32

 

Висновки ……………………………………………………………………………………...…..37

 

Список використаної літератури …………………………………………………………...…38

 

Додатки ............................................................................................................................................41

Вступ

В державних документах зазначено, що загальна середня освіта має забезпечити умови для інтелектуального, соціального, морального розвитку учнів, виховання громадянина-патріота, і в стратегічному плані закласти базис для формування демократичного суспільства, яке визнає освіченість, вихованість, культуру найвищою цінністю, незамінними чинниками стабільного прискореного росту і розвитку України. Країні потрібні кваліфіковані спеціалісти з високими моральними та культурними цінностями.

Саме початкова школа стає основою подальшого становлення особистості дитини, її інтелектуального, соціального розвитку. Пріоритетним у початкових класах є виховні і розвивальні функції.

У молодших школярів формується розгорнута навчальна діяльність (уміння вчитися) шляхом оволодівання організаційними, логікомовленнєвими, пізнавальним і контрольно-оцінними уміннями, особистий досвід культури поведінки в соціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності.

В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання, яка формується на уроках читання. Бо, як казав В.О.Сухомлинський, без високої культури читання немає ні школи, ні справжньої розумової праці [52,10].

Одним  із завдань уроків читання чинної програми для початкових класів, побудованої відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, є формування в учнів навички читання, яка є засобом вивчення практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках. В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання.

Над цією проблемою працювало багато науковців, методистів, вчителів-практиків, зокрема: І.Т.Федоренко, І.Г.Пальченко, В.Н.Зайцев, Л.А.Свінкова  та   Г.Я.Бабенко, Т.І.Гудзик, В.Б.Едігей, Н.П.Трофимович, Г.Л.Сорку, В.О.Науменко, Л.Л.Тимофієва, А.М.Кушнір, О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко.

Так, зорові і слухові диктанти за методикою І.Т.Федоренка використовуються багатьма вчителями початкових класів. Дехто із вчителів продовжує їх вдосконалювати. Наприклад: П.І.Ткаченко до кожного набору зорових диктантів розробила завдання на розвиток зв’язного мовлення учнів [49]. Учителька Г.А.Сорку запропонувала набори зорових і слухових диктантів, розроблених І.Т.Федоренком, українською мовою [46].

Заслуговує уваги творчий підхід до використання цих диктантів А.А.Свінкової та Г.Я.Бабенко. Ці автори розробили набори зорових диктантів за методикою І.Т.Федоренка, до текстів, уміщених до чинних підручників з читання [44].

За даними анкетування,  проведеного в місті Києві, серед методик, які ефективно використовуються вчителями на уроках читання, є і методика І.Т.Федоренка.

Вчителі Дмитрівської загальноосвітньої школи Барвінківського району Харківської області, де здійснювалася апробація розроблених нами вправ, багато років працюють за методикою І.Т.Федоренка та його послідовниками.

Це і сприяло вибору теми нашої дипломної роботи:

«Розвиток навички читання в молодших школярів за методикою І.Т.Федоренка».

Об’єкт дослідження - процес розвитку навички читання в молодших школярів.

Предмет дослідження -  завдання на формування в учнів таких якостей читання, як свідомість, правильність, виразність, швидкість, побудованих за методикою І.Т.Федоренка.

Мета дослідження -  описати методику використаних на уроках читання завдань, розроблених за методикою І.Т.Федоренка, на розвиток в учнів повноцінної навички читання.

 

Завдання дослідження:

1)    опрацювати психолого-педагогічну літературу з теми досліджень;

2)    розкрити сутність понять  «навичка читання»,  «якості читання»,  «види читання», «способи читання»;                                                                      

       3)  проаналізувати чинні програми та підручники для 2-4 класів з читання з метою визначення в них  наявності завдань на формування в учнів таких якостей читання свідомість, правильність, виразність, швидкість;

             4) розробити й апробувати завдання на формування в учнів повноцінної навички читання за методикою І.Т.Федоренка.

Методи дослідження: опрацювання психолого-педагогічної літератури з теми дослідження; аналіз шкільних програм та підручників з читання; апробація розроблених завдань за методикою І.Т.Федоренка.

Дослідження було проведене на базі 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області протягом 2005-2006 навчального року.

Розділ І. Літературознавчі та методичні основи роботи над формуванням техніки читання.

1.1.Сутність понять «навичка читання», «види читання», «способи     читання», «якості читання»

Завдання предмета читання в початкових класах – формувати, розвивати, удосконалювати навички свідомого, правильного, швидкого, виразного читання, розвивати потяг до самостійного читання книг. Предмет читання ставить за мету виробляти в учнів уміння читати (навичку читання) і внутрішнє бажання читати [18, 251-252].

Сучасні психологи і методисти визначають навичку читання на початковому етапі як процес відтворення звукової форми слова за її графічною (буквеною) моделлю з виявленням, активною переробкою й усвідомленням смислової інформації [5, 5].

Існують два види читання: голосне (або вголос) і мовчазне (або читання про себе). Мовчазному читанню передує голосне і триває впродовж усього початкового навчання. Зменшується його питома вага у порівнянні з мовчазним читання, яке у 3-4 класах стає провідним. Читання вголос дозволяє успішно здійснювати «зворотній зв’язок»: ступінь володіння технікою читання легко контролюється вчителем. Голосне читання здійснюється застосуванням різноманітних форм учнівського читання: індивідуального, хорового, «ланцюжкового», вибіркового, в особах. Незаперечний вплив усіх цих форм голосного читання на культуру читання учнів: читаючи вголос, діти виробляють орфоепічні норми [18, 265-267]. Доказом практичного значення мовчазного читання служить його широке застосування у повсякденному житті. Без нього не можна уявити самостійне читання газет, книжок, документів [18, 267]. У деяких розвинутих країнах не приймають на роботу спеціаліста, якщо він читає менше 400 слів за хвилину (звичайно тут говориться про мовчазне читання). Розрахунок дуже простий: зручніше заплатити за працю тій людині,  яка  швидко  читає, бо вона «не  втоне в потоці паперів»  [11, 52]. В умовах інформаційного вибуху постійного  ускладнення   науково-технічних  проблем  спеціалістам   усіх галузей  знань читати треба все більше і більше [56, 12]. Мовчазне читання є основним видом читання в життєвій практиці людей. Перевага його у порівнянні з голосним читанням – в економії часу, адже темп читання про себе значно вищий, ніж читання вголос. А це значить, що читання мовчки продуктивніше за голосне читання  [18, 267].

Навичка читання охоплює дві сторони читання : смислову й технічну.

Смислова сторона читання передбачає розуміння школярами:

а) значень переважної більшості слів у тексті як у прямому, так і в переносному значенні;

б) зміст у кожного речення тексту, смислових зв’язків між ними, окремими частинами тексту (абзацами, епізодами, главами);

в) фактичного змісту прочитаного (вся сюжетна лінія, події, факти, зв’язки, дійові особи, діалоги, узагальнення, значення слів тощо);

г)  основного смислу прочитаного (усвідомлення смислу описаних фактів подій, вчинків персонажів, розуміння підтексту (3-4 класи), ідеї, основної думки твору  (2-3 класи з допомогою вчителя).

У процесі оцінювання смислової сторони читання враховуються рівні розуміння (фактичний зміст, основний смисл), параметри розуміння (повнота, точність, глибина).

На розуміння учнем змісту прочитаного впливають рівні сформованості інших якостей читання.

Технічна сторона читання охоплює такі компоненти: спосіб, правильність, виразність, темп. Кожний із них окремо, як і їх сукупність, підпорядковуються смисловій стороні читання.

На уроках читання вчитель повинен постійну увагу приділяти виявленню в дітей рівня сформованості способів читання: побуквений, відривний складовий, плавний складовий, плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів, читання цілими словами і групами слів [19, 34]. Перші два способи   читання є  перехідними.  Вони   характеризують  навичку   читання   у процесі її становлення, зокрема у 1 класі; три останні – є  провідними у 2-4 класах.

Уся робота із застосуванням видів читання, способів читання підпорядкована виробленню в учнів таких його якостей: свідоме, правильне і швидке читання. Щодо читання вголос, то воно має бути ще й виразним [18, 269].

Правильне читання є таке, коли учень вільно читає текст словами (у 1 класі плавно складами й словами),  якщо учень не допускає:

а) заміни; б) пропусків; в) перестановок; г) спотворення; г) повторів (букв, звуків, складів, слів у тексті); читає із дотриманням норми наголошування та орфоепії в системі голосних (ненаголошені [е], [и], чітка вимова звука [о]; чітким вимовлянням дзвінких приголосних у кінці слова та в кінці складу перед наступним глухим; з нормативним вимовлянням звуків [дж], [дз], [дз], [г], [ф]; правильною вимовою слів, передбачених програмою для кожного з класів.

Під час перевірки цієї якості читання педагог враховує кількість і характер помилок  [19, 34].

Правильне читання повинно відповідати таким критеріям:

а) безпомилковість відтворення звукового наповнення прочитуваного, тобто читання без пропусків букв, складів, їх перестановок, вставки зайвих звуків, складів;

б) ритмічність (або плавність читання), яка виявляється при злитому промовлянні складів у словах і злитій вимові ненаголошених службових слів з повнозначними частинами мови;

в) дотримання орфоепічних норм, у першу чергу правильного наголошування складів, вимови тих звуків, які у мовленні дітей зазнали впливу діалектного оточення  [18, 256].

Свідоме читання забезпечує уміння читати з ясним розумінням змісту тексту, описаних подій, зв’язку між ними й уміння оцінити вчинки дійових осіб. Усе це грунт на відповідне сприймання учнями лексичного значення всіх слів, що завдяки граматичній пов’язаності формують думку, виражену реченням. Свідомим визначається читання, якщо учень спроможний не тільки переказати, а й висловити своє ставлення до прочитаного  [18, 256].

Виразність читання.

Усвідомлення учнями мети виразного читання безпосередньо залежить від розуміння змісту і основного смислу твору.

Учні 2 класу під керівництвом вчителя вже спроможні усвідомити найпростіші завдання читання під час аналізу творів, зміст яких збігається  (відповідає) з їхнім життєвим досвідом. У 2-3 класах школярі все частіше зустрічаються у художніх творах з такими ситуаціями, яких не було в їхньому особистому досвіді. Це ускладнює усвідомлення ними мети виразного читання, яка стає доступною учням завдяки спеціальному аналізу.

Оскільки уміння усвідомлювати завдання читання для молодших школярів є складним, процес оволодіння ним у початкових класах не завершується. Під час оцінювання виразності читання учитель враховує цю обставину. Уміння читати виразно перевіряється лише після попередньої підготовки учнів     [15, 35].

Виразність читання виявляється в умінні учня:

а) проникати в емоційний настрій твору та б) правильно вибирати і користуватися мовленнєвими інтонаційними та позамовними засобами виразності. Тобто відповідно до змісту твору правильно робити паузи (логіко-граматичні, психологічні, ритмічні – під час читання віршів; логічні наголоси; вибирати потрібний темп читання, інтонацію та змінювати їх залежно від розділових знаків та змісту; чітко вимовляти слова, правильно інтонувати речення, різні за метою висловлювання – розповідні, питальні, спонукальні). Тобто розуміти значення читання: що саме найперше треба донести слухачам своїм читанням [15, 35].

Навчальними програмами передбачено заучування школярами віршів напам’ять. Перевірка якості цього виду діяльності здійснюється після попередньої підготовки учнів за такими параметрами повнота, правильність добору та використання учнями фактичного змісту тексту; правильність добору та використання під час декламації мовленнєвих інтонаційних та позамовних засобів виразності. У кожному класі рівень оволодіння мовленнєвими та позамовними засобами виразності окреслено навчальними програмами.

У класному журналі відводяться спеціальні колонки «вірш напам’ять»,  де  вчитель, опитуючи учнів, фіксує навчальні результати. Вони, як і результати читання учнями текстів, що визначались для домашнього завдання, дозволяють вчителю накопичувати дані про динаміку розвитку  в учнів виразності читання і враховувати цю якість під час підсумкового оцінювання  [19, 35].

Темп (швидкість) читання. Ця якість навички читання співвідноситься із способом читання, розумінням змісту та періодом (роком) навчання учня. У 1-2 класах рівні опанування темпом читання значно нижчі, ніж у 3-4 класах, де методично обґрунтований темп читання вголос наближається до природного розмовного мовлення особи: 75-95 сл/хв. Темп читання мовчки перевищує показники читання вголос – орієнтовно на 20-40 слів. Показники темпу читання відображені в таблиці  1.1.1.

Таблиця  1.1.1.

Показники темпу (швидкості) читання вголос і мовчки

Види       

читання

 

Семестр

Класи

2

3

4

   1. Вголос

 

І

ІІ

25-40

40-60

55-65

65-75

70-80

80-85

2. Мовчки

 

І

ІІ

-

45-75

75-90

90-110

90-110

100-130

 і більше

 

У школярів, які дуже добре читають, темп читання  може збільшуватись у 1,5- 2 рази. Під час оцінювання вчитель не повинен знижувати бал, якщо темп читання несуттєво нижчий (на 2-4 слова) від нормативного, але при цьому учень достатньо повно розуміє зміст прочитаного [19, 35-36]. Згідно з Державними стандартами розвинена навичка читання характеризується  таким   чином:

 

«Після попередньої підготовки свідомо, правильно, плавно читати вголос цілими словами і групами слів із дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Темп читання вголос на кінець навчання у початковій школі – не менше 80 слів за хвилину, мовчки – не менше 100 слів за хвилину» [3, 11].

Організаційно перевірка рівня розвитку навички читання у 2-4 класах складається відповідно до її форм: індивідуальна чи фронтальна, а також відповідно до виду читання: вголос чи мовчки.

Дані про навичку читання учня (або класу загалом) можна одержати під час індивідуальної перевірки, яка проводиться у процесі як поточного, так і підсумкового контролю.

Поточний контроль в індивідуальній формі супроводжує щоденні уроки читання. Найчастіше для цього обирається текст, який визначається для домашнього завдання. Для здійснення перевірки педагог у своєму примірнику підручника поділяє текст на кілька частин за кількістю учнів, яких він передбачає перевірити, а потім нумерує олівцем слова у кожному уривку, проставляючи над ними цифри. З початком читання учня він помічає положення секундної стрілки на своєму годиннику і через хвилину зафіксовує слово, яке в даний момент читатиме учень. Цифра над словом вкаже на загальну кількість слів, прочитаних за хвилину, що й буде записано вчителем до реєстраційного зошита. Прийменники, сполучники, займенники вважаються повноцінними словами. За бажанням того, хто перевіряє, щоб досягти більшої об’єктивності, він може перевести текст у знаки (100 знаків становить у середньому 17 слів). У цьому ж рядку педагог фіксує досягнення чи помилки (зауваження) щодо правильності читання та інших характеристик читання.

 Окрім поточного контролю, який здійснюється вибірково, проводиться підсумкова перевірка навички  читання вголос в кінці  першого (15-25 грудня)  і другого  (5-15 травня)  семестрів  [19,36].

Контролю підлягають усі компоненти навички читання вголос. Для перевірки достатньо мати один (незнайомий учням) текст, читання якого  інші  діти не чують. Природно, що для кожного класу, кожної вікової групи учнів тексти будуть відрізнятися обсягом, складністю змісту, мовою, побудовою речень, розміром шрифту і т. ін. Зазвичай це доступні школярам художні, науково-художні твори.

Спочатку учневі пропонується читати текст мовчки, (щоб  «ввійти» в читання і зняти можливу напругу), а з другого абзацу перейти на читання вголос. З цього моменту вимірюється швидкість читання. Якщо ж відразу запропонувати учневі читати вголос, то його читання має тривати 2 хвилини – це своєрідне «входження» в читання. а друга хвилина – це контрольний час.

Відразу ж після читання вчитель ставить кілька запитань, відповіді на які передбачають розуміння учнем фактичного змісту прочитаного, а також основного смислу.

Обов’язково слід передбачити знання на пояснення слова, вжитого у тексті у переносному значенні. Учень робить пояснення у такому порядку: 1)пояснює істинне (пряме) значення слова; 2) визначає значення слова у даному контексті; 3) пояснює, чому властивості і ознаки одного предмета чи явища приписуються іншому.

Під час перевірки небажано користуватись секундоміром, краще мати годинник із секундною стрілкою. При цьому педагог непомітно для учня фіксує час. Слабших у навчанні дітей варто підбадьорювати, вселяти у них впевненість, а потім доброзичливо характеризувати читання, відзначаючи позитивні моменти, а також вказати, над чим ще слід попрацювати.

З особливою увагою слід поставитися до дітей, які мають психічні вади: заїкання, поганий зір, природну повільність. Під час оцінювання це не є підставою для зниження балів. Контроль читання у таких дітей можна здійснювати під час поточного оцінювання [15, 37].

В таблиці 1.1.2 подано оцінювання навички читання вголос.

                                                                                                              

                                                                                                            

                                                                                                                        Таблиця 1.1.2.                                                                                                            

Оцінювання навички читання вголос

Рівень

навчальних

досягнень

 

Бали

 

Критерії оцінювання і норми читання

Початковий

 

1

 

 

2

Учень читає відривними складами, частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті. Усвідомлює  зміст окремих речень тексту.

Учень в основному читає складами у темпі, значно нижчому від нормативного. Частково розуміє значення багатьох слів. Фактичний зміст тексту розуміє частково з допомогою вчителя.

Початковий

 

3

 

 

 

Спосіб читання  - словами + складами. Темп читання – на 8-10 і більше слів нижчий від нижньої межі визначених нормативів. Припускається 6 і більше помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, помилок у наголошуванні слів. З допомогою вчителя розуміє більшу частину предметного змісту твору.

 

Середній

 

4

 

Учень читає переважно словами, в окремих випадках – складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного на 6-8 слів і більше слів. Часто припускається помилок у вимові і наголошуванні слів. Розуміє фактичний зміст твору з частковою допомогою вчителя.

 

5

 

Читаючи в основному цілими словами, учень помиляється (3-5 помилок) у наголошуванні і вимові слів, утруднюється пояснити значення слів, виразів. Швидкість читання дещо нижча від нормативної, потребує суттєвого поліпшення виразності. З незначною допомогою вчителя розуміє фактичний зміст тексту, не усвідомлює його основної думки.

 

6

Учень читає у темпі, близькому до нормативного; припускається 3-4 помилок на заміну і перестановку складів, у наголошуванні слів, потребує допомоги вчителя у виборі інтонаційних засобів виразності. Загалом розуміє предметну сторону змісту (факти, події), але не завжди усвідомлює, як вони пов’язані між собою.

 

Достатній

 

7

Спосіб і темп читання відповідають еталону, учень припускається кількох орфоепічних помилок, в окремих випадках частково розуміє лексичне значення слів, вжитих у переносному значенні. Виразно може прочитати твір з частковою допомогою класовода. Самостійно усвідомлює фактичний зміст твору, основну думку з допомогою  вчителя.

 

8

Рівень свідомості, правильності, темпу читання є достатнім, учень іноді не може пояснити значення окремих слів у тексті. Готуючись до виразного читання, потребує незначної допомоги педагога. Наявні орфоепічні помилки.

9

Читання учня правильне, свідоме у відповідному темпі, цілими словами. Загалом правильно (самостійно) добираючи інтонаційні засоби виразності,  не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв під час читання діалогів. Припускається окремих орфоепічних помилок. На достатньому рівні розуміє предметний зміст і основну думку тексту.

 

         

 

 

 

 

 

Високий

 

10

Учень читає правильно, свідомо, у відповідному темпі. Вміє самостійно добирати інтонаційні засоби виразності відповідно до змісту твору. Мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз під час декламування віршів.

 

11

Учень читає правильно, усвідомлено, у відповідному темпі, самостійно добираючи інтонаційні засоби мовленнєвої виразності. В окремих випадках неточно розуміє підтекст.

 

12

Учень читає правильно, свідомо, цілими словами з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови. Завжди правильно визначає мету свого читання.

 

 

Якості читання взаємопов’язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Недоліки якоїсь однієї з якостей читання впливають на якісну характеристику іншої риси навички читання [18, 257]. Читання мовчки – це  читання очима,  без  зовнішніх мовленнєвих рухів. Рівень сформованості цього виду читання можна визначити за темпом, способом читання та розумінням прочитаного.

Наявність під час читання шепоту і ворушіння губами свідчать про перехідну форму від читання вголос до читання мовчки.

Якщо темп читання мовчки не перевищує показники читання вголос, це свідчить про несформованість цього виду читання.

Поточну   перевірку   навички    читання   мовчки     доцільно   проводити, починаючи  з третього класу. Вона може бути організована фронтально у такий спосіб [15, 37].

У підручнику з читання учитель визначає один із прозових текстів, який учні ще не вивчали. У своєму підручнику педагог ставить олівцем над кожним словом цифру – його порядковий номер. Учням він пропонує взяти в руки прості олівці. За вказівкою вчителя: «Почали читати!»- школярі заглиблюються в читання. Через 2 хвилини класовод говорить: «Зупинились!». Кожний з учнів ставить олівцем крапку над словом, на якому зупинився. Далі кожний з дітей називає це слово, вчитель знаходить його в своїй книжці за цифрою; встановлює кількість прочитаних слів, яку ділить на 2, і виходить кількість слів, прочитаних за 1 хвилину.

З метою встановлення розуміння фактичного змісту та основного смислу прочитаного, класовод ставить учням запитання, відповіді на які вони мають знайти у тексті. Кожен учень на окремому листочку записує ті речення, які, на його думку, містять відповіді. Доцільно також  запропонувати пояснити значення окремих слів і висловів.

Рівень розуміння прочитаного мовчки можна вважати доцільним, якщо правильні відповіді становлять більш ніж 2/3 від загальної кількості запропонованих завдань. За перевірку рівня розвитку навички читання мовчки у 3 класі оцінки в балах не ставлять. Така перевірка має переважно прогностичний характер.

У 4 класі цей вид читання є домінуючим, і рівень його розвитку є значно вищим, ніж у попередніх класах. Учитель контролює цей вид читання поточним оцінюванням. Колективна підсумкова контрольна робота проводиться фронтально наприкінці кожного семестру.

Читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня. Якщо випускник початкової школи виявляє оптимальний рівень цього виду читання –це безперечно, високий критерій читацької навички.

Остаточне  судження  про рівень   розвитку    навички    читання   вголос і мовчки у того чи іншого учня можна виносити лише на основі сукупних даних по кожному з компонентів читання.

Підсумковий бал за семестр учитель виводить з урахуванням результатів поточного оцінювання,  підсумкового оцінювання навички читання вголос та мовчки, якості  вивчення віршів напам’ять. Підсумковий бал за рік встановлюється на онові підсумкових балів за семестри [19, 38].

Отже, у методиці класного читання передбачена робота над формуванням понять як «навичка читання», «види читання», способи читання», «якості читання». Учитель початкових класів повинен не тільки добре розрізняти ці поняття, а й володіти методикою роботи над ними. У наступному параграфі ми і покажемо шляхи формування в молодших школярів навички читання.

1.2.Шляхи формування в молодших школярів навички читання за методикою І. Т. Федоренка.

 

У методичній літературі зазначено, що навчити  по-справжньому    читати непросто. Необхідно створити для дитини сприятливі умови,  забезпечити   кваліфіковане керівництво навчанням, основою якого є знання особливостей процесу читання, володіння ефективними методами і прийомами [2, 3 ]. 

У нашій країні зростає інтерес до проблеми розвитку навички читання; друкуються статті в наукових журналах, випускаються книжки, методики навчання. Деякі з них містять багаточисленні, інколи, ігрові вправи, які безумовно корисні для розвитку навички читання . Більшість сучасних методик беруть свій початок із досліджень, проведених у лабораторії експериментальної дидактики Харківського державного педагогічного університету імені Григорія Савича Сковороди доктором педагогічних наук, професором, Заслуженим  учителем школи України Іваном Тимофійовичем Федоренком [51, 2].

Як показали дослідження  І.Т.Федоренка, розвитку навички читання сприяють передусім письмові вправи: слухові та зорові диктанти, списування текстів [ 52,  13-14].

Професор вважає, що розвитку зіркості й уважності, необхідних для розвитку навички читання, сприяють зорові диктанти. У дібраних ним текстах диктантів кожне речення – на одну-дві букви більше від попереднього. Аркуш з написаними реченнями вивішуються на дошку. Над кожним реченням наклеєна «шторка» - смужка паперу. Відкриванням «шторки» речення демонструється на певний час .

Дослідження, проведені професором І.Т. Федоренком, показали, що між зоровими й слуховими сприйманнями є певний взаємозв’язок. Науковець рекомендує чергувати зорові і слухові диктанти. Це дає змогу позитивно формувати навички осмислено і швидко сприймати навчальну інформацію [52,14].

І.Т. Федоренко наголошує на тому, що слід дотримуватися умови: діти попередньо мають кілька разів прочитати, зосередити увагу і записати прочитане. А при слухових диктантах професор радить попередити учнів про те, що речення будуть диктуватися лише один раз [51, 14-15].

Розглянемо ще одну важливу вправу для розвитку сприйняття, на думку професора І.Т. Федоренка, списування тексту.  І.Т. Федоренко стверджує, що для розвитку зорового сприйняття треба, щоб учні осмислено списували, прочитавши частину тексту, усвідомивши її зміст, швидко записали, намагаючись рідше заглядати в текст. Внутрішнє проговорювання слів сприяє не лише запам’ятовуванню, а й уточненню й диференціації сприймання                                  [52, 13-14].

Крім письмових вправ І.Т. Федоренко радить застосовувати вправи на розвиток антиципації (передбачення слова) [51, 15]. Професор вважає, що здатність антиципації можна і слід розвивати в молодших школярів, бо вона сприяє розвитку навички читання. Для цього він пропонує використовувати в практиці читання тексту з пропущеними словами, слова з пропущеними буквами.

Формування зіркості, уважності й антиципації, як зазначає професор, помітно сприяє розвиткові навички читання. Разом з тим є ряд таких факторів, які заважають швидкості читання [51, 15-16].

Так, читаючи, діти нерідко стикаються з «важкими» словами (бар’єрами), яких одразу не можуть прочитати молодші школярі. Через регресію (учневі доводиться кілька разів повертатися до незрозумілого слова) учень втрачає темп читання, а згодом у нього може поступово сформуватись негативне ставлення до читання взагалі. Щоб запобігти такому явищу, Іван Тимофійович пропонує перед читанням тексту провести попередні вправи у прочитуванні «важких» слів кілька разів [52, 15].

Одним із факторів, що гальмують процес читання, є недостатній розвиток у частини  молодших школярів артикуляції, деякі учні не вміють регулювати дихання. Темп читання у таких дітей знижується, воно стає для них неприємною діяльністю. Щоб вдало  перебороти цей неприємний факт І.Т.Федоренко рекомендує вдатися до відповідних тренувальних вправ: за методичними порадами професора, це може бути ритмічна вправа швидко і глибоко вдихнути через ніс з наступним тривалим і спокійним видихом через рот, а також дихальні вправи можна провести під час проказування скоромовки. У результаті (як стверджує професор) налагоджується ритмічність дихання, діти навчаються  вільно регулювати його при читанні [52, 15].

І.Т.Федоренко наголошує на тому, що одним із факторів, які гальмують процес читання, є гіпертрофія (перебільшення) деякими вчителями ролі читання вголос. Дослідження також показали, що голосного розвиток в учнів артикуляції за голосного читання стає потім теж гальмівним фактором, бо, як зазначає І.Т.Федоренко, людині частіше доводиться читати мовчки, ніж  уголос [52, 15; 51, 17]. Тому професор рекомендує в школі формувати техніку й мовчазного читання, зробивши поступовий перехід від голосного до мовчазного читання за такою схемою: чергувати читання вголос, напівголосне читання, читання пошепки; читання з беззвучним рухом губ, з внутрішнім проголошенням слів [51, 17].

За методичними рекомендаціями професора І.Т. Федоренка є змога навіть найбільш педагогічно слабких школярів навчити читати, писати й рахувати у швидкому темпі. Це дасть змогу в подальшому оволодіти практично будь-якою професією [21, 15].

І.Т. Федоренко всебічно дослідив процеси, що відбуваються при читанні. Встановлено, що швидкість читання залежить від обсягу слухового та зорового сприйняття дитини. Обсяг слухового сприйняття – це кількість слів, яку запам’ятовує школяр у ході одного прочитування. Обсяг зорового сприйняття складніший. Відомо, що очі рухаються по рядку під час читання не плавно, а стрибкоподібно. Текст сприймається в момент зупинки зору – відбувається фіксація букв, слів, речення. Обсяг цей залежить від кута зору. Чим частішими є фіксації, тим вужчий кут зору, тим менший обсяг тексту, який охоплюється за одну фіксацію [21, 14].

  Інтерес до ідей професора І.Т.Федоренка виявився дуже великим. За методикою вченого продовжували вдосконалювати, працюють  чимало  послідовників (І.Г. Пальченко, В.М.Зайцев, В. С. Дарій, Н.П. Трохимович, Л.А.Свінкова і Г.Я. Бабенко, Г.Л.Сорку, Г. Пінчук та ін.)  [55, 14].

 Найбільшу увагу методистів та вчителів у методиці розвитку навички читання молодших школярів І.Т.Федоренка привернула система зорових і слухових диктантів. Її включили до своєї роботи не тільки ті, хто працював за рекомендаціями І.Т.Федоренка, а й багато інших дослідників, які займалися пошуками ефективних методів і прийомів розвитку навички читання [55, 15].

Так, наприклад, Л.А.Свінкова та Г.Я.Бабенко вирішили до системи зорових диктантів включити не розрізнені речення, а речення, пов’язані тематикою і об’єднані за змістом твору, які опрацьовуються на уроках читання. Такі диктанти, на думку авторів, зручно використовувати як на уроках читання, так і на уроках мови [44, 12].

З особливою зацікавленістю і глибокою шаною до ідей І.Т.Федоренка ставився І.Г.Пальченко, який зазначав, що «є гостра потреба підтримати ідеї професора І.Т.Федоренка, допомогти відстояти пріоритет української методичної науки» [21, 13].

Послідовники наукових досліджень Івана Тимофійовича не тільки працювали за його методикою, а ще й продовжували її вдосконалювати  [55,14].

Так І.Г.Пальченко вніс свої корективи щодо використання  вправ: багаторазове читання, читання з відривом від тексту, переказ з використанням тексту, читання з прискореним темпом, мовчазне читання з олівцем. На його думку, розвиткові пам’яті та виробленню уваги сприяють такі ігри, як «Розвідники», «Сищик», «Чарівна паличка» та ін. [21, 17].

І.Г.Пальченко дійшов висновку, що зорові і слухові диктанти необхідно проводити не 1-2 рази на тиждень, як рекомендував у своїй методиці І.Т.Федоренко, а щоденно на уроках української та російської мов [21, 15].

Також І.Г.Пальченко запропонував систему вправ, теж розроблену з використанням методичних рекомендацій  професора І.Т.Федоренка. Вона вигідно відрізняється тим, що пропоновані завдання можна застосовувати як для навчання дітей семиліток, так і для панорамного читання зі швидкістю 3500-4500 й більше слів за хвилину школярів середніх і старших класів, а також дорослих. Серед останніх І.Г.Пальченко виділяє вчителів, більшість яких завдяки професійно розвиненій пам’яті вже на перших заняттях починає читати зі швидкістю 800-1600 слів за хвилину, запам’ятовувати складні тексти.

Пропоновані вправи, зокрема рекомендоване ще І.Т.Федоренком швидке списування текстів, підвищують швидкість аналітико-синтетичних процесів, що відбуваються під час читання, поліпшують координацію рухів, що дає змогу удосконалити навичку читання і навичку швидкого каліграфічного письма.

І.Г.Пальченко стверджує, що запропоноване професором  І.Т.Федоренком швидке списування є найбільш ефективним прийомом, завдяки якому помітно прискорюється психічний розвиток дітей, зміцнюється їхня пам’ять, що дає змогу до 20 занять скоротити для більшості молодших школярів опанування цієї навички, тобто горизонтальне читання про себе 400-450 слів за хвилину. Не зайве нагадати, що при такій швидкості учні запам’ятовують з одного прочитання складні тексти сучасних підручників. Значно скорочується час на підготовку до уроків. Діти вчаться легко, без напруження, встигають займатися спортом та іншими цікавими для них справами.

Наводимо приклади із системи вправ швидкого читання, запропонованої І.Г.Пальченком.

Щоденне домашнє індивідуальне  завдання з техніки читання: для молодших школярів, які гірше читають, прочитати скоромовкою з простукуванням 2-3 рядки тексту з підручника й цей же уривок виразно з відривом погляду від тексту. Уривок збільшується до половини сторінки. Якщо дитина не вимовляє звуки, то їй пропонується додатково вчити дома скоромовки.

При перевірці домашнього завдання треба стежити, щоб діти читали скоромовкою зі швидкістю, близькою до 300 слів за хвилину, щоб вони не гуділи, а чітко вимовляли приголосні й наголошені голосні. При цьому слід мати на увазі, що читання скоромовкою – це методична вправа, призначена для розвитку артикуляційного апарату. Що ж до вміння виразно читати, то воно формується при перевірці другої половини домашнього завдання [23, 15].

На думку І.Г.Пальченка, щоб навчити дитину виразно читати, треба спочатку розвинути її здібності до цієї навички, тобто збільшити обсяг її слухових та зорових сприймань, розвинути пам’ять, поповнити її словниковий запас, навчити швидко читати про себе й скоромовкою вголос, а потім на цій базі формувати вміння виразно читати.

Практика І.Г.Пальченка показала що подібні вправи допомагають перейти від горизонтального читання  про себе зі швидкістю 400- 600 слів за хв. до вертикального зі швидкістю 1500-3000 та більше слів за хв.

Оскільки швидкість аналітико-синтетичних процесів при читанні скоромовкою становить 1000-1200 слів на хв., то ця вправа ефективно сприяє розвитку пам’яті дітей. Школяр, який не міг швидко запам’ятати декілька рядків, після 20-30 занять починає читати зі швидкістю 400-450 слів за хвилину,  запам’ятовувати складні тексти сучасних підручників з одного прочитання.

Зазначимо, що дана проблема оцінюється методистами неоднозначно. Так, на думку І.П.Ґудзик, нормальною можна вважати середню швидкість читання вголос  100-120 слів за хвилину, а читання мовчки має носити інший характер. І.П.Ґудзик підкреслює, що тут є лише обмеження одне – розуміння прочитаного. Чим більша швидкість (при достатньому розумінні) тим краще         [2, 7-8]. І.П. Ґудзик наголошує, що не швидкість є головною якістю читання, а розуміння прочитаного [2, 11].

Виходячи з позицій, про яке читання йде мова – вголос чи мовчки, І.П.Ґудзик розробила вправи для вдосконалення навички читання: блискавичне зчитування слова або групи слів, на розширення кута зору, на швидкість і точність зорового сприймання, на вдосконалення правильності, чіткості вимови слів, на виділення логічного наголосу під час читання, на вимову (читання) речень, на вироблення вмінь регулювати швидкість читання та ін. [2, 25-41].

Також І.П. Ґудзик радить використовувати вправи на зняття вокалізації з метою вдосконалення навички читання мовчки. Бо   висока швидкість читання мовчки несумісна з проговорюванням. Це й очевидно: той, хто хоч злегка, пошепки промовляє, не може читати швидше читати, ніж говорить. Більше того, встановлено, що й беззвучне ворушіння губами, язиком по ходу читання теж помітно гальмує його швидкість. Меншою мірою, ніж справжнє «озвучування», але гальмує. Для зняття вокалізації учням можна запропонувати  пробігти очима по тексту, приклавши до вуст палець. Він «сторожує» губи, а за язиком треба пильнувати подумки, прагнучи, щоб він не ворушився, не «допомагав» очам.

В   основі  цієї  методики  –  розвиток    швидкості   і    точності   зорового сприймання графічних знаків. Від сформованості значною мірою залежить розуміння учнями того, що читається. Бо, коли процес зорового сприймання йде легко, не виснажує читача, це дає йому змогу зосередитись на усвідомленні змісту [2, 28].

Як зазначає І.П.Ґудзик, вправи на миттєве розпізнавання слова, групи слів під час читання корисними є для обох видів читання – вголос і мовчки [2, 16-28]. Більшість вправ уміщені до книги І.П. Ґудзик «Почитаймо, пограймося» [2].

На думку В.М.Зайцева, слід пам’ятати, що важлива не  тривалість читання, а частота тренувальних вправ [11, 19].

У своїй практиці В.М.Зайцев частину вправ з методик І.Т.Федоренка та І.Г.Пальченка включив до своєї системи. Він запровадив напівголосне п’ятихвилинне читання, яке рекомендував використовувати на початку кожного уроку з будь-якого предмета; читання перед сном; самозамірювання  швидкості читання [17, 25]. В.М.Зайцев наголошував: у роботі з розвитку навички читання треба мати на увазі не швидкочитання,  а читання в оптимальному темпі (від 120-150 слів за хвилину). Саме в такому темпі, вважає В.М.Зайцев, досягається найкраще розуміння учнями прочитаного тексту  [11, 4].

Рекомендації І.Г.Пальченка та В.М.Зайцева неоднозначно були сприйняті передусім науковцями. Так, Н.Ф.Скрипченко зазначила, що автори використали завдання, мало враховуючи вікові та психологічні особливості молодших школярів. Н.Ф.Скрипченко вважає, що учень початкових класів повинен  навчитися читати свідомо, правильно, виразно відомий текст цілими словами до 100 слів за хвилину голосно і мовчки на 50-60 слів швидше, ніж уголос. На думку  Н.Ф.Скрипченко, це той мінімальний рівень, без якого не можливо успішно оволодівати основами наук у середніх класах [45, 37].

На думку науковців вищого навчального закладу Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди О.В.Джежелей, О.М.Коваленко, А.А.Ємець у роботі з розвитку навички читання необхідно передусім враховувати рівень підготовки дітей, з яким вони приходять до школи. Ними розпочата робота над серією навчально-дидактичних посібників «У школі і вдома» [4; 6]. Розроблені матеріали вправ розраховані на рівні підготовки читачів: початковий (діти читають до 40 слів за хвилину), основний (від 60-90 слів за хвилину вголос), завершальний (учні засвоюють індивідуальний темп читання вголос і мовчки як основну роботу з книжкою) [4, 23-43]. Запропоновані вправи містять матеріали для розвитку вмінь слухати, говорити, читати, писати. На думку авторів, кожна з вправ спрямована передусім на один з видів мовленнєвої діяльності, що дає змогу вчителеві, батькам зосереджувати увагу саме на тих вправах, які забезпечують розвиток  мовленнєвих умінь, що недостатньо сформовані в учнів [5, 26].

Автори вважають, що навчально-дидактичні матеріали можуть бути використані як для індивідуальної, так і для фронтальної роботи на уроці, а також у системі індивідуальної та групової підготовки поза школою [4, 42].

Для самостійної роботи на уроках читання в школі та підготовки до них вдома була випущена книга В.Б.Едігея  «Вчися читати, малюк!» [7]. Завдання подані в цій книзі, передбачають роботу з анаграмами (на думку автора вони стимулюють інтерес учнів до читання, підвищують техніку читання та розвиток мислення). В.Б.Едігеєм розроблений також комплект книг під назвою «Нове читання». Розділи однієї із книг опубліковано в журналі «Початкова школа» [8].

       Автор вважає, що  читання потрібно розмежовувати на прочитування й усвідомлення прочитаного. З огляду на це, він пропонує використовувати завдання на додавання і віднімання букв, на дописування і копіювання букв, словоскладання, реконструювання слів. В.Б.Едігей наголошує на тому, що треба приділяти більше уваги прочитуванню, бо «саме тут закладаються ті здібності, які дозволяють не просто прочитати, а й запам’ятати прочитане, аналізувати. Проблема в тому, щоб зробити прочитуване цікавим, привабливим, не набридливим і полюбити магію перетворення суми символів в образ»  [ 8, 51].

Багатьма положеннями та видами роботи відрізняється від попередніх методик методика О.М.Кушніра.

Значне місце на уроках за його методикою займає слідкування учнів при читанні за диктором. З цією метою використовується магнітофон. О.М.Кушнір вважає, що техніка читання виконує лише службові функції. На його думку читання слід розуміти як активний процес, як одну із форм пізнавальної комунікації  [16, 13].

Учитель-методист загальноосвітньої школи №5 міста Лебедин Сумської області Т.І.Ткаченко за роки своєї педагогічної практики зробила висновок, що розвиток навички читання гальмується через слаборозвинуту оперативну пам’ять. У реченні із 6-8 слів дитина дочитує до 3-4 слова і забуває перше слово. Вона не може зрозуміти зміст, не може пов’язати всі слова в єдине речення.

Опрацювавши методику І.Т.Федоренка, вчитель Т.І.Ткаченко особливу увагу звернула на зорові диктанти (бо саме за допомогою зорових диктантів розвивається оперативна пам’ять). Нею розроблені аналогічні тексти зорових диктантів для уроків української мови з такою ж кількістю букв у реченнях.

Працювати над зоровими диктантами вона пропонує так: на дошці записати шість речень одного із наборів і повністю закрити його аркушем паперу. Після того, як одне з речень відкрито, тобто аркуш паперу переміщений вниз, впродовж певного часу ( для кожного речення він вказаний) читають мовчки це  речення і  намагаються  його   запам’ятати . Час експозиції  речення, звичайно, невеликий, коливається в межах від чотирьох до семи секунд. Потім учитель витирає речення і пропонує учням записати його.

Учитель-методист Т.І.Ткаченко використовує зорові диктанти для розвитку зв’язного мовлення учнів. До кожного набору вона підібрала завдання творчого характеру, які можна використати на уроці з метою розвитку мовленнєвих здібностей, збагачення словникового запасу [49, 11].

Свою методику  І. Т. Федоренко запропонував ще у восьмидесятих роках минулого століття. Але і  на сучасному етапі вчителі нашої країни високо оцінюють його надбання з розвитку навички читання.

Доказам тому є стаття, надрукована у журналі «Початкова освіта» за 2006 рік під назвою  «Від чого залежить техніка читання. Про результати анкетування учителів» [ 57, 10-11]. У січні 2005 року творча група педагогів провела діагностику теоретичної та практичної підготовки вчителів початкових класів Деснянського району міста Києва, запропонували вчителям заповнити анкети.

Аналіз змісту анкет дав змогу одержати конкретні відомості про організацію навчально-виховного процесу під час відпрацювання навички читання. Дослідження підтвердили: учителі початкових класів приділяють розвитку навички читання значну увагу. Цю роботу вони проводять систематично (100 відсотків відповідей учителів). 63 відсотки опитаних вважають, що вдосконалення темпу читання учнів залежить від систематичності та послідовності роботи вчителя, 33 відсотки  віддають перевагу використанню на уроці спеціальних вправ [57, 10-11].

Під час опитування встановили, що лише 52 відсотки вчителів спеціальні вправи (мовні розминки, розчитування, робота над складовими таблицями) пропонують дітям регулярно з першого по четвертий клас на кожному уроці,  24 відсотки проводять таку роботу тільки в першому і другому класах.

Метою роботи творчої групи педагогів з учителями шкіл Деснянського району стало розуміння ними необхідності організовувати навчально-виховний процес так,  щоб   досягти   оптимального   читання  й  ефективно  використовувати педагогічні технології для формування навички читання.

Зважаючи на ці дані, вчителям запропонували відпости на наступне запитання: яку методику з формування і розвитку навички читання  вони використовують у своїй практиці? Опитування показало, що вчителі району мають високий рівень теоретичної підготовки, цікавляться новими розробками, описаними у педагогічній та методичній літературі. Більшість з них у своїй практиці використовують методики  В.Зайцева (39 відсотків), І.Т.Федоренка (15 відсотків), В.Науменко (15 відсотків) та інших методистів.

Кращими вчителями району визначено: С.Надточенко, Т.Федоренко, (школа № 152), Н.Громцеву (школа №312), Л.Немченко, Т.Ігнатенко (школа №189). У 2004/2005 навчальному році були проведені майстер-класи та панорамні уроки з відпрацювання навички читання.

Творча група педагогів під керівництвом учительки школи №192 Н.Шереметьєвої почала розробляти методичні рекомендації щодо творчого використання систематизованого матеріалу для розвитку навички читання та стимулювання якості навчального процесу [57, 11].

Як бачимо, існує чимало методик, присвячених розвитку в дітей навички читання. Кожна з перечислених  вище методик має свої особливості, свої системи вправ та завдань. Автори даних методик мають неоднозначний погляд на технологію розвитку в дітей тих чи інших якостей читання.

Послідовники ідей І.Т.Федоренка вдосконалювали його методику на практиці. До запропонованої  професором системи завдань вони склали багато цікавих вправ з формування та розвитку навички читання, створивши власні методики. Актуальними ідеї І.Т.Федоренка залишаються і на сьогоднішній день: вчителі не тільки цікавляться його методикою, але й використовують методичні рекомендації  у своїй педагогічній практиці з творчим підходом.

1.3.Аналіз програми та підручників з метою зясування в них завдань, запитань на розвиток навички читання

         Перш ніж розробляти вправи на розвиток в учнів навички читання, з’ясуємо, які вправи є у чинних підручниках, які, як відомо, побудовані відповідно до навчальних програм, закріплених Державним стандартом.

Спочатку ми опрацювали програми з метою з’ясування в них наявності завдань на розвиток навички читання.

Працюючи над змістом пояснювальної записки у розділі «Формування і розвиток навички читання» [26, 44-45], ми з’ясували, що навичкою читання учні повноцінно оволодівають протягом усього навчання у початковій школі. У  1-2 класах основна увага зосереджується на інтенсивному формуванні якостей читання вголос. У 3-4 класах провідне місце у сприйманні й засвоєнні навчального матеріалу належить мовчазному читанню. Детальніше завдання на розвиток навички читання запропоновані програмою по кожному класу (2-4 класи) ми подаємо в таблиці 1.3.3. 

                                                                                                                            Таблиця 1.3.3.                                                                                                                       

Завдання на розвиток навички читання за програмами для учнів 2-4 класів

 

Клас

На-

вичка

читання

1 клас                   [26, 20]

2 клас                            [26, 59-60]

 3клас                                                       [27 ,50-51]

4 клас                       [27, 56]

Спосіб     читання

Читання складами та цілими словами.

Формування навички усві-

домленого, правильного, плавного читання цілими словами вголос. Форму-вання початко- вих умінь читати мовчки.

Розвиток правильного, свідомого, виразного читання цілими словами та групами слів.

Удосконалення

навички свідомого, виразного читання вголос з дотримуванням основних норм літературної вимови.

Темп       читання

Формування навички миттєвого впізнавання найбільш уживаних у букварі слів.

Формування прийомів розвитку темпу читання вголос, розширення оперативного поля зору.

Розширення оперативного поля зору, розвиток темпу читання вголос і мовчки, інтенсивне формування і розвиток продуктивних способів читання (мовчки).

Удосконалення навички усвідоленого у відносному темпі читання мовчки.

 

Правильність

читання

 

 

Вправи на розвиток артикуляційного апарату

Розвиток чіткої дикції, вправи на розвиток артикуляційного апарату.

Застосування різних вправ на розвиток мовленнєвого апарату.

 

 

 

 

Усвідомле- ність               читання

 

 

 

Уміння з допомогою вчителя знайти речення зазначеного змісту.

Розвиток смис-лової здогадки (антиципації). Цілісне сприймання.

 

 

Розвиток смислової здогадки (антиципації).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виразність  читання

Правильне інтонування речень, у кінці яких стоять різні розділові знаки.

Формування вмінь дотриму- ватись пауз. Формування найпростіших прийомів регуляції сили голосу, тону.

Формування і розвиток  умінь застосовувати засоби виразності (тон, темп, гучність, логічний наголос, логічні паузи).

Самостійний вибір на правильне застосування під час читання інтонаційних засобів виразності.

 

Уважно розглянувши таблицю 1.3.3, можна зробити висновок, що оволодіння навичкою читання у початкових класах відбувається у порядку зростання  вимог (таблиця 1.3.4):

                Таблиця 1.3.4.

Порядок зростання вимог до навички читання за даними програми

 

 

Удосконалення навички             читання

4 клас

 

Розвиток навички               читання                                     2-3 класи

 

Формування навички         читання

1 клас

 

 

                                  

Проаналізувавши Програми для середньої загальноосвітньої школи  [26; 27], рекомендовані Міністерством освіти і науки України, ми зробили висновок, що програмами передбачено ряд завдань на розвиток навички читання, поетапно розподілених для всіх класів початкової школи.

А тепер з’ясуємо, як вимоги програми щодо розвитку навички читання реалізовано в сучасних підручниках для читання [25-30].

Найважливішим завданням уроків читання є формування і розвиток в учнів навички читання. О.Я.Савченко розробила методичні рекомендації щодо роботи за новими підручниками для читання у початкових класах, де наголошує звернути увагу на необхідність комплексного підходу до вдосконалення і розвитку усіх якостей читання. Бо усвідомленість залежить від правильності і виразності читання, правильність – від темпу, рівня усвідомленості, а виразність відображає всі якості навички читання [40, 208].

У підручнику «Читанка» 2 класу О.Я.Савченко використала широкий спектр завдань на вдосконалення навички читання [28;29]. Так для правильності читання в словах, які є складними для вимови, проставлено наголос. На думку Олександри Яківни на це слід обов’язково звернути увагу дітей. З метою запобігання помилкам у читанні складних і маловживаних слів перед читанням тексту вчитель має можливість опрацювати  з класом (групами і колективно) слова, які вказано за умовними позначеннями у підручнику  «Прочитай правильно». Для сприяння правильності читання також передбачено на сторінках «Читанки» такі завдання : «Роз’єднай слова і читай далі», «Роз’єднай слова і прочитай загадку», «Роз’єднай слова і прочитай кінцівку казки» та інші. Звичайно, щоб виконати їх, учневі слід дуже уважно вчитуватися в кожен склад, бачити рядок цілісно [34, 8].

Відомо, наскільки складно сформувати у молодших учнів уміння виразно читати. Другокласники мають навчитися у процесі читання дотримуватися пауз між реченнями, а також ритмічних пауз. Обумовлених розділовими знаками і змістом тексту.

Для   формування   виразності   читання   учнів   пропонується   широкий діапазон завдань у підручнику [ 34, 9]. Наводимо деякі приклади із них.                                                                                                                                                                                              

1)       Врахування під час читання жанрової специфіки твору:

o    З яким почуттям читаються колискові? У якому темпі, з якою силою голосу? Прочитай їх наспівно, ласкаво.

o    Навчися весело, заклично читати колядки та щедрівки. Підготуйся читати вірш вголос. Поміркуй, які речення слід прочитати як спонукання, а які як пояснення.

o    Як ти гадаєш, швидко чи повільно слід читати цей вірш? Які рядки треба читати з перелічувальною інтонацією? Після яких слів потрібно зробити найдовшу паузу?

2)       Знаходження у тексті слів, що підказують інтонацію читання.

o    Які слова у тексті підказують, як слід читати слова кози і вовка? Знайди слова у тексті, що підказують інтонацію читання слів дідуся, мами, тата, Дениска, Мар’янки.

3)       Відтворення під час читання інтонації розділових знаків і виду речень:

o    Читаючи зверни увагу на розділові знаки. Навчися читати пісеньку, пере- даючи голосом запитання. А які слова мають прозвучати як заборона? Чи- таючи, виділяй голосом запитання і відповіді до них. Читаючи, правильно передай інтонацію спонукальних речень. Після яких слів зробиш найдовшу паузу?

4)       Відтворення під час читання почуттів, настрою дійових осіб :

 

o    Прочитай так, щоб було зрозуміло, що хлопчик милується річкою, городом, кленом.

o    Прочитай вірш з ніжністю і захопленням. З яким почуттям півник розказує про свою хатку. Передай це почуття, читаючи пісеньку вголос. Навчись читати оповідання, передаючи голосом здивування хлопчика. Які почуття треба передати, читаючи прохання липки? Які речення слід прочитати з почуттям вдячності й радості? Голосом передай вдачу і настрій мишеняти.

5)       Підготовка до читання в особах:

o    Підготуйся до читання в особах. Зверни увагу, де слова Галі, а де – Нюри. Поміркуй, з якою інтонацією слід читати запитання. А відповідь? З яким почуттям читатимеш останнє речення?

o    Підготуйся до читання в особах. Читаючи казку звертай увагу на слова, що допомагають передати самовпевненість і розсудливість горобця.

o    Підготуйся читати в особах. Скільки буде дійових осіб? Читаючи, звертай увагу на виділені слова. Яку інтонацію читання вони показують?

6)       Знаходження у тексті слів, висловів, які слід прочитати з логічним наголосом.

7)       Відтворення під час читання певного ритму звучання слів, речень.

o    Читаючи, намагайся передати голосом ритмічність стукоту дятла і веселі трелі солов’я. Які слова мають прозвучати, ніби цокання годинника?

 

Значна частина завдань і запитань до тексту, поданих у підручнику, має на меті залучення учнів до смислового і структурного аналізу тексту. Цей напрям роботи з текстом передбачає відтворення учнями послідовності подій у тексті ( «Розкажи, що за чим відбувається в оповіданні?»), визначення структури твору («Знайди у казці зачин, основну частину і кінцівку»), перечитування тексту з метою пошуку відповіді на поставлене запитання («Знайди абзац, у якому сказано про час і місце події»), усвідомлення взаємозв’язку між заголовком і темою твору («Поміркуй, чому так названо оповідання. Поміркуй, як по-іншому можна назвати це оповідання»).

До переважної більшості творів у підручнику є завдання, які привертають увагу дітей до засобів художньої виразності: знаходження і пояснення епітетів, порівнянь, образних висловів, багатозначності слів [34, 8-9].

 У методичних рекомендаціях О.Я.Савченко пропонує кілька зауважень щодо блоків узагальнення, які є до кожної теми і розділу. Вона радить організувати їх вдумливе,  розгорнуте  опрацювання,  адже  якість  відповідей дітей найкраще засвідчує повноцінність і самостійність їхньої читацької діяльності.

Наведемо як приклад блок «Чи уважно ти читав?», яким завершується тема «Розвивайся, звеселяйся, моя, рідна мово!» :

- Переглянь прочитане, пригадай, до чого нас закликає поетеса Любов Забашта ?

- Продовж: Я читав вірші, дитячі пісеньки …

- Пригадай, хто несе борщик у горщику, кашку у жменьці?

- Вірші яких поетів ти прочитав у  «Поетичних перлинках»? Який вірш тобі найбільше сподобався?

- Попрацюйте в парі. Загадайте один одному загадки з цієї теми.

Функції узагальнюючого блоку «Що ти знаєш і що ти вмієш?», який завершує розділ, значно ширші, завдання складніші. Типовими є формулювання : Чи зрозумів ти …? Розрізняй прочитані твори. Чи зможеш продовжити … ? Доповни речення … , вірш …  Закінчи прислів’я … Поміркуй, чи у кожної з  прочитаних  казок   є    зачин,    основна частина, кінцівка?

 Важливий структурний компонент підручника -  ілюстративний матеріал.

Переважна більшість малюнків дозволяє виконати різні аналітичні завдання такі як:

- Зістав малюнок і зміст казки, що нового ти помітив?

- Які епізоди казки зображено на малюнках?

- До якої частини казки нема ілюстрації?

- Кого з героїв не зобразив художник?

- Який абзац тексту передає зміст малюнка?

- До яких рядків вірша цей малюнок?

У І семестрі 2 класу у формуванні навички читання основна увага зосереджується на умінні учнів читати вголос, сприймати і розуміти прочитане.

Друга частина «Читанки», за якою плануються уроки у ІІ семестрі, зберігає  наступність  з   першою   за    структурою     розташування   текстового матеріалу, художнім оформленням і методичним забезпеченням [34, 9-10].

Як зазначає О.Я.Савченко, завданням уроків читання у 3 класі, відповідно до програми, є удосконалення всіх характеристик читацької навички. Особлива увага приділяється вихованню інтересу до самостійного читання, бажання і уміння спілкуватися з книгою [36, 23].

Автор наголошує, що провідною змістовною лінією програми є формування і розвиток  усіх якостей читацької навички. З цією метою автор пропонує у підручниках для читання третього класу широкий діапазон навчальних завдань.

О.Я.Савченко радить використовувати вправи на розширення оперативного поля читання : знаходження абзаців або речень, у яких є деякі вислови (це можуть бути змагання «Хто швидше!»).

За рекомендаціями автора, до читання тексту обов’язково повправлятися у читанні складних і маловживаних слів; частіше пропонувати такі вправи, які сприятимуть чіткості, правильності вимови [36, 26].

За визначенням О. Савченко, основним видом є читання мовчки, яке сприяє пришвидшенню темпу читання. Наведемо із підручника  приклади  типових формулювань завдань:

- Прочитай вірш мовчки. Ранню чи пізню осінь описано в ньому? Чому ти так думаєш? («Осінь». Я. Щоголів).

- Прочитай мовчки. Що з прочитаного тобі не зрозуміло? Підготуйся запитати про це вчителя («Як жила книга за часів Київської Русі». За О. Єфімовим).

- Прочитай текст мовчки. Підготуйся висловити головну думку прочитаного («Друкар книг перед тим небачених». За О. Єфімовим).

- Прочитай мовчки. Чи зрозумів ти, де і коли відбувалась описувана подія? («Школа Володимира Великого». За А.Лотоцьким).

- Прочитай оповідання мовчки. Що в цьому творі вигадано, що -  ні?   («Любіть книгу!» Остап Вишня).

На думку О.Я.Савченко, у завданнях до текстів кількість завдань на вибіркове читання невелика. Вона пропонує розширити цю групу, використовуючи завдання на знаходження опису подій, виявлення емоційності, встановлення зв’явку прочитаного з ілюстраціями; складання плану [36; 26] . А от формуванню виразності читання, на  думку автора, у підручнику приділено достатню увагу.

Зміст і структуру підручника з читання для 4 класу побудовано відповідно до вимог програми, дидактичних і методичних засад особистісно зорієнтованого навчання, потреб естетичного  розвитку, інтересу учнів до самостійного читання, збагачення морально-етичного досвіду дітей. У підручнику з читання  для 4 класу виразною є спрямованість методичного апарату на узагальнення і систематизацію усіх компонентів читацької діяльності учнів у початковій школі: розуміння подібності і відмінності творів різних жанрів, удосконалення  уміння логічно структурувати і відтворювати текст, характеризувати дійових осіб, користуватися засобами  виразного читання, знаходити і пояснювати образні вислови тощо.

У першій частині підручника «Читанка» для 4 класу О.Я.Савченко вміщені різні завдання, зокрема і на розвиток навички читання  [38, 18].

Так, у першому розділі – «Рости книголюбом» - автор привертає увагу до невеликого тексту під назвою «Як читати «Читанку»?», де акцентовано увагу на тому, що  читати підручник можна по-різному. Автор зазначає, що гарний читач не лише охоплює текст, а хоче його зрозуміти. Тому учні одержують настанову на те, що текст у підручнику – не газета, журнал, довідник; його треба читати вдумливо, зосереджено, уявляючи прочитане. Укладач радить дітям конкретні прийоми, що допомагають краще зрозуміти текст.

У наступному розділі першої частини «Читанки» для 4 класу -  «Усна народна творчість» – автором передбачене читання, осмислення, висловлення оцінних суджень щодо трьох груп прислів’їв. Читаючи скоромовки, учні закріплюють мовленнєві уміння.

О.Я.Савченко зазначає, що у розділі «Біблійні легенди» учні через пізнання загальнокультурного значення Біблії мають кращі передумови для читання і усвідомлення текстів [38, 19].

Сприятливими обставинами для розвитку художнього сприймання, на думку автора підручника, є включення  поезій В.Сосюри, А.Малишка, Л.Костенко, К.Перелісної, О.Олеся, М.Рильського. Їх зміст, образність дозволяє привернути увагу дітей до того, які почуття та настрої викликають різні явища природи, які слова вжито, щоб читачі змогли яскраво уявити прочитане.

У роботі над розділом «Літературознавчі казки» автор наголошує на розвитку навички самостійного читання текстів. Також О.Савченко зазначає, що передусім треба дбати про організацію різних видів вправ читацької діяльності дітей з різною мірою самостійності та співпраці з учителем і однокласниками [38, 21].

Загалом у четвертому класі останнього семестру, як наголошує О.Я.Савченко, особливо треба подбати про розвиток усіх компонентів навички читання, адже у п’ятому класі обсяги текстового матеріалу різко збільшуються  [39, 20-22] .

Так, у першому розділі  «Міфи народів світу» другої частини підручника «Читанка» для 4 класу особливу увагу О.Савченко радить звернути на з’ясування значення нових слів, їх правильне читання. З цією метою доцільно до кожного уроку готувати короткий  тематичний словник, який учитель попередньо записує на дошці, неодноразово привертаючи увагу дітей до його значення.

У розділі «Сторінки з історії» змістова канва дозволяє вчителю інформаційно і образно сформувати у дітей художньо-пізнавальні поняття, уявлення про деякі найважливіші події української історії. Такий зміст, на думку автора, є благодатним для розвитку мовлення, історичної пам’яті і мислення. стимулювання пізнавальних інтересів учнів.

Читання вміщених поетичних творів у розділі «Поетична світлиця» створює сприятливі передумови для збагачення мовлення дітей образними висловами, удосконалення виразності читання, розвитку уяви, фантазії дітей.

Зміст творів розділу «Байки» дозволить дітям збагатити мовлення прислів’ями, влучними висловами. Водночас аналіз текстів байок добре слугує розвитку таких умінь, як виділення частин тексту, визначення головної думки, складання характеристики дійових осіб.

У роботі над розділом «П’єса-казка» О.Савченко радить протягом вивчення творів користуватися методом  комбінованого читання «вчитель-учні», а також використовувати випереджувальне  домашнє читання учнями частин тексту, які мають опрацьовуватися  у класі. Для правильності інтонування  реплік дійових осіб, інсценізації прочитаного  автор рекомендує вникнути у зміст авторських ремарок, бо вони є своєрідною установою на сприймання, розуміння тексту.

У методичному плані опрацювання творів  із розділу «З любов’ю до рідної землі» дозволяє збагатити словниковий запас дітей новими словами, викликати різноманітні інтелектуальні почуття, естетичні переживання від сприйняття  різних станів природи.

На думку упорядника підручника, ілюстрації, дібрані до розділу «Твори зарубіжних письменників», треба повною мірою використати у роботі учнів над текстом: пошук відповідних епізодів, з’ясування нових деталей опису подій чи дійових осіб; розповіді за малюнком; опора для складання плану тощо [38,22].

Емоційна насиченість текстів творів, їх діалогічність зумовлюють постійну увагу вчителя до вправляння учнів у виразності читання, читанні в особах, інсценування творів.

Завершує підручник  розділ «Світ у мені і в світі я», у якому зміст творів дозволяє  застосовувати широкий діапазон завдань і методичних прийомів з удосконалення  усіх компонентів навички читання, розвитку зв’язного мовлення, уяви  дітей. Також цей розділ є логічним продовженням аналогічних тем, розпочатих у 2 класі: утвердження цінності творчого ставлення до різних справ.

Як бачимо, у чинних програмах та  у нових підручниках для читання, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, передбачено ряд завдань і вправ на розвиток навички читання:

-          знаходження відповідних речень чи уривків тексту;

-          роз’єднання слів у поданих рядках;

-          виділення та попереднє прочитання окремих слів та ін.

Проте, у підручниках нами не виявлено завдань, які  допомогли б учневі:

-          уникати регресій;

-          розвивати антиципацію, оперативне поле тощо;

-          збільшувати обсяг слухового і зорового сприйняття.

Недостатню кількість завдань, зазначених видів, можна доповнити, використовуючи різні сучасні методики з розвитку навички читання, зокрема методику, розроблену під керівництвом І.Т.Федоренка.

 

Розділ ІІ. Апробація розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка на уроках читання у 3 класі.

2.1. Рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської   загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів

Виконавши аналіз програм і підручників та з’ясувавши  в них наявність завдань, запитань на розвиток навички читання, ми перевірили рівень розвитку навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області.

Перевірка рівня розвитку навички читання в учнів 3 класу на початку вересня 2005 року показала певні результати, які ми занесли до реєстраційного зошита «Діагностика розвитку навички читання». Отримані результати ми подаємо в таблиці 2.1.5.

Таблиця 2.1.5.                                                                                                        

Рівень розвитку навички читання вголос на початку навчального року

   Контроль та

оцінювання

Прізви-

ще та

ім’я учня

Спосіб читання

Правильність

Темп(сл./хв)

Розуміння

Виразність

Оцінка

Розуміє

Частково

Не розуміє

Логічні       паузи

Пунктуаці-йні паузи

Інтонація

Більовцев М.

д)

+

60

+

 

 

+

    +

  +

11

Єршов С.

в)

//////

21

 

+

 

 

    +

 

4

Красатюк  О.

г)

////

33

 

+

 

 

    +

 

6

Островерх  Є.

г)

//

45

+

 

 

+

+

 

8

Шептякова Г.

в)

///

28

 

+

 

 

+

 

5

                                                                                                 

Примітка ( способи читання):

а) побуквений;

б) відривний складовий;

в) плавний складовий;

г) плавний складовий з цілісним прочитуванням окремих слів;

д) читання цілими словами і групами слів [15,34].

Рівень розвитку навички читання мовчки у 3 класі не оцінюється в балах. Але рівень сформованості цього виду читання на початку 2005-2006 навчального року ми визначили. Бо читання мовчки для молодшого школяра – уміння вищого рівня . Оптимальний рівень цього  виду читання  - високий критерій читацької навички [15,38].

Отримані результати рівня сформованості навички читання мовчки ми подаємо в таблиці 2.1.6.

Таблиця 2.1.6.

Рівень розвитку навички читання мовчки на початку навчального року

п/п

Прізвище

та ім’я учня

Час читання(хв)

К.-ть слів

Тестові завдання

Коефіцієнт

розуміння

Темп (сл./хв)

Спосіб читання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк  О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

2

2

2

2

2

166

90

126

144

105

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

+

+

+

+

+

-

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

0,9

0,8

0,8

0,9

0,8

75

36

57

65

42

б)

а)

а)

а)

а)

 

Примітка (способи читання мовчки):

а) шепіт і ворушіння губами;

б) ворушіння губами без голосу;

в) читання очима, без зовнішніх мовленнєвих рухів.

Ми порівняли отримані показники рівня розвитку навички читання вголос і рівень сформованості навички читання мовчки учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів із нормативними показниками програми. Цей матеріал ми подаємо в таблиці 2.1.7.

Із поданого матеріалу видно, що тільки один учень класу Більовцев Максим справляється з нормою навички читання, зазначеною у програмі. Всі інші показники не підлягають вимогам належного рівня.

Таблиця 2.1.7.

Порівняння показників рівня розвитку навички читання вголос і мовчки за перевіркою та вимогами програми

п/п

 

Прізвище

та ім’я учня

 

Показники читання   вголос

Показники читання    мовчки

За перевіркою

За вимогами програми

За перевіркою

За вимогами програми

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

60 сл./хв

21 сл./хв

33 сл./хв

45 сл./хв

28 сл./хв

 

 

 

55-65

сл./хв

75 сл./хв

36 сл./хв

57 сл./хв

65 сл./хв

42 сл./хв

 

 

 

75-90

сл./хв

Середній показник класу

35 сл./хв

55-65 сл./хв

55 сл./хв

75-90 сл./хв

Отже, перед нами виникло невідкладне розв’язання важливої проблеми: розвиток навички читання в учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області. На нашу думку, для досягнення поставленої мети можна використати методичні рекомендації І.Т.Федоренка для вчителів початкової школи щодо удосконалення техніки читання школярів.

2.2.Використання завдань на формування навички читання під час опрацювання розділів: «Мова – дивний скарб», «Похвала книгам!», «Цікава книга Природи» за методикою І.Т.Федоренка

З метою підвищення рівня розвитку навички читання учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області ми розробили завдання на розвиток навички читання за методикою І.Т.Федоренка.

Ми здійснили апробацію розроблених нами вправ, зокрема:

o    зорові диктанти і слухові диктанти;

o    вправи на розвиток антиципації;

o    вправи на уникнення регресій;

o    вправи на  розвиток артикуляції;

o    конкурси на кращого читця;

o    завдання для позакласного читання.

Ми залучали учнів до участі у конкурсах на кращого читця, стимулювали до читацької діяльності та активізували роботу учнів у процесі позакласного читання.

Зорові і слухові диктанти ми проводили  почергово через день, вправи на розвиток антиципації, на уникнення регресій, для розвитку артикуляції – на кожному уроці читання, уроки з позакласного читання ми, як і вимагає програма, проводили один раз на  два тижні.

На нашу думку, особливо важливими у розвитку навички читання є такі вправи, як зорові диктанти і слухові диктанти.

Зорові і слухові диктанти

Розвитку зіркості очей та уважності, необхідних для читання, сприяють зорові диктанти. При звичайній постановці зорового диктанту головним стає механічне копіювання.

Зорові диктанти за методикою І.Т. Федоренка – це диктанти зовсім іншого типу. По- перше, тексти зорових диктантів подаються в певній системі: учням пропонується 18 наборів текстів, у кожному з них по 6 речень, кількість знаків у кожному реченні поступово нарощується на 1-2 літери. Рівномірне зростання навантаження сприйняття – це перша умова пропонованої методики. По-друге, обмежений час експозиції речень (він розрахований так, щоб кількість букв, які приходяться на одну секунду експозиції постійно збільшувався). По-третє, сумісне нарощування обсягу сприйняття і скорочування часу експозиції, що дуже важливо для спонукання учнів до уважного і швидкого читання. Така система вправлянь сприяє тренуванню кута зору та розвитку оперативної пам’яті (оперативна пам’ять розвивається настільки, що дитина може запам’ятати речення, яке складається із 46 букв, тобто із 8-9 слів). Таким чином учень легко усвідомлює зміст речення, читати йому стає цікаво, а тому і процес читання йде набагато швидше.

Між зоровими і слуховими сприйманнями існує певний зв’язок, бо вході письма беруть участь не тільки зорові компоненти, але і слуховий аналіз. Дуже довго письмо у школярів супроводжується внутрішнім промовлянням. Тому, коли проводяться вправи для розвитку зорових сприймань, одночасно розвиваються й слухові. І навпаки. Для більш ефективного розвитку зорових сприймань рекомендується чергувати зорові диктанти із слуховими. Речення для слухових диктантів добираються за таким же принципом, як і для зорових.

Розроблені нами тексти наборів слухових і зорових диктантів подаємо у додатках 1 - 2.

Для зразка подаємо фрагмент уроку з використанням зорового диктанту.

Тема: Мови нема без народу, і народу без мови нема

         Володимир Забаштанський «Як нема без зірок небозводу…», Сидір Воробкевич «Плекайте, діти…», «Наша мова» за Аллою Коваль.

Мета: розвивати  навичку  правильного  і виразного читання, вчити учнів висловлювати власну думку, давати повні відповіді на питання; сприяти розвитку навички читання; виховувати любов до книги.                       

Обладнання: виставка книг, запис скоромовки, картки, зоровий диктант         (набір № 2).

Хід уроку

І.Вступна бесіда

1.Ознайомлення з підручником О.Я.Савченко «Читанка», 3клас (І частина).

2.Робота з виставкою книг.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

Робота над скоромовкою.

Робота над віршем В.Забаштанського «Як нема без зірок небозводу…».

Опрацювання тексту «Наша мова».

ІY.Закріплення матеріалу

Y.Підведення підсумків

На цьому етапі ми пропонували учням написати зоровий диктант.

Текст диктанту ми подали на виготовленому із паперу набірному полотні,  прикріпленому на магнітній дошці. Кожне речення написали окремо збільшеними буквами на смужках паперу, вставили у набірне полотно по рядках (перше речення – у перший рядок, друге речення – у другий і так далі) і закрили наклеєними над кожним  реченням смужками паперу.

- Діти, сьогодні ми напишемо зоровий диктант, який відрізняється від написання звичних для вас зорових диктантів. Зверніть увагу на дошку і ви помітите на ній набірне полотно.  Наклеєні смужки паперу можна підняти і побачити, що під ними ховається . Спробуємо це зробити. Що ви побачили? (Записане речення). Опустимо смужку. Таким чином ми будемо вчитися швидко прочитувати речення і швидко його записувати з пам’яті. Таких речень  у цьому наборі шість.

-А тепер, діти , увага! Починаємо вправу. Коли я підніму смужку, ви будете читати речення певний час. Дивіться уважно, швидко читайте, вдумуйтесь у зміст речення, промовляйте його про себе. Як тільки смужка опуститься, швидко і точно запишіть речення.

-Якщо хтось із вас не встиг «схопити» речення, не хвилюйтесь, цей набір ми будемо  писати  тричі,  як   і  всі  наступні  18  наборів. Ви  навчитеся уважно і швидко читати.

Таким чином учні записують усі 6 речень із першого набору зорових диктантів. Кожен набір речень діти пишуть три рази, чергуючи із слуховими диктантами, тобто, один день пишуть зоровий диктант, на другий день – слуховий.

          Як і перед зоровим, так і перед слуховим диктантом ми систематично нагадували учням, щоб вони уважно слухали речення, продумували його зміст, повторювали про себе і тільки після цього швидко і точно записували, а також нагадували, що ні в якому випадку не можна починати запис, почувши тільки частину речення, бо увага швидко вимикається і наступна частина речення вже не буде сприйнята. Перед кожним написанням набору речень слухового диктанту ми попереджували учнів, що речення будуть диктуватися лише один раз, жодне слово повторюватися не буде, бо в результаті  серії саме таких вправ учні розвивають здібність сприймати речення з одноразового прослуховування, що дуже важливо для навчальної діяльності.

          Після написання диктанту ми перевіряли  правильність виконання робіт, обов’язково вказуючи тип помилки та їх кількість, щоб учень бачив свої успіхи у проведеній роботі:

Y – пунктуаційна помилка;

/  -  орфографічна помилка;

Г – граматична помилка;

М – мовна помилка.

          Щоб діти бачили, що працюють вони не марно, що насправді написання зорових та слухових диктантів допомагає їм навчитися краще і швидше читати, ми проводили у кінці тижня самозамір темпу читання. Отримані результати діти заносили до своїх зошитів. Також у класі ми вивісили своєрідний екран успішності з розвитку навички читання (літак символізував високий рівень, автомобіль - достатній рівень, черепаха – середній рівень).

Вправи на розвиток антиципації

Як зазначав І.Т.Федоренко, вправи над важкими словами запобігають багаторазовому прочитуванню слова учнями, приносячи їм задоволення від читацької діяльності. Внаслідок запропонованих вправ у них посилюється бажання багато і швидко читати, бо вже не відчувають невдоволеність своїм читанням.

Швидкості читання, як відомо, сприяє і здатність антиципації (передбачення слова). Дослідження відомих науковців свідчать, що антиципацію можна і слід розвивати. Так, ще в 1 класі дітям пропонують вправи на прочитання слів з пропущеними буквами, у 2-3 класах [27;28] – речення з пропущеними словами. Саме такі вправи і радив використовувати І.Т.Федоренко. Ми розробили вправи з пропущеними буквами у словах і вправи з пропущеними словами в реченнях.

Подаємо фрагмент розробленого нами уроку із вправами на розвиток антиципації.

Тема: Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла й сподівайся

Українська народна казка «Кобиляча голова»

Мета: продовжити знайомство учнів з кращими зразками усної народної творчості (казками), вчити дітей визначати головну думку твору засобами, якими у творі досягається мета. Вправляти учнів у виразному читанні діалогів. Сприяти розвиткові навички читання: розвиткові артикуляції, миттєвому сприйманню, розвиткові кута зору, розвитку антиципації. Виховувати бажання служити людям.

Обладнання: ілюстрації до казки, картки з уривками казок (слова з пропущеними буквами), картки із словами для миттєвого зчитування, картки із стовпчиками слів для словникової роботи, слуховий диктант, запис скоромовки на дошці, зображення казкового героя Незнайка.

Хід уроку

Попрацювавши над розвитком артикуляційного апарату з метою постановки ритмічності дихання, ми провели таку роботу на розвиток антиципації:

- Діти, наш Незнайко отримав два листи і ніяк не може розібратися, що  ж  

там написано. Бо, як з’ясувалося, у словах є пропущені букви. А Незнайкові дуже потрібно прочитати листи, бо інакше йому доведеться знову повернутися до своєї казки. Діти, ви хочете, щоб Незнайко залишився у нашому класі? То ж допоможемо йому прочитати ці загадкові листи.

Лист 1.

От Кир_л_  вб_в  зм_ _ , в_звол_в кн_зів_у й відв_в  до кн_з_. Кн_зь ус_ не зн_в, як й_м_  дяк_в_т_.

Лист 2.

Ск_нул_ їй  по  п_р’ячк_, д_вч_н_  уверт_л_сь  в п_р’я, зр_б_л_сь кач_чк_ю і  пол_т_л_  з т_б_ночк_м.

- Молодці, діти, впорались із завданням. Наш Незнайко залишається разом з нами здобувати нові знання.

Повідомивши тему уроку та поставлені завдання, ми провели словникову роботу (читання слів у колонках, вправи на миттєве сприйняття слів). Після першого прочитання казки «Кобиляча голова», перевірили розуміння прочитаного за матеріалами тесту. Потім запропонували до уваги учнів гру «Доповни речення»:

o    Дідова дочка пряде, а…

o    Везе та й везе,…

o    Привязав колодочку…

o    Сидить вона собі …

o    От як приїхали, а…

o    А там…

o    Коли приходить він…

Такі завдання дітям здалися дуже цікавими, а наш погляд ще й дуже важливими. Після таких вправ при повторному читанні тексту діти вже не сконцентровують свою увагу на одному слові, а наперед прочитують по два - три слова (деякі учні й більше, наприклад, учень 3 класу Більовцев Максим). На основі змісту сприйнятої частини тексту читаючий може здогадатись, яке слово йтиме далі і сприймати його не читаючи. Це передбачення слова і є антиципація.

Вправи на уникнення регресій

 Не менш  важливою є  робота  над  словами-«бар’єрами»,  які  зустрічаються  в

тексті. Діти їх одразу не можуть прочитати, тому повертаються кілька разів до цього слова – це і є, так звані регресії. Від регресій знижується не тільки темп читання, але й інтерес до читання взагалі.

Як уже зазначалося, у підручнику «Читанка» для 3 класу О.Я.Савченко є вправи для роботи із словами- «бар’єрами» (важкими для прочитання з першого разу) [27, 39-43]. Але, на нашу думку, для досягнення хороших результатів треба активізувати зосередженість, увагу учнів не тільки матеріалами підручника, а ще й засобами наочності. Бо, як відомо, в учнів молодшого шкільного віку переважає наочно-образне мислення. Тому для усунення регресій ми розробили вправи з різними засобами наочності:

o    запис слів на дошці;

o    подання записаних слів на прозорому папері через «Кодоскоп»;

o    демонстрування записаних слів на картках-«блискавках»;

o    читання слів, поданих у стовпчику.

Наводимо зразки фрагментів уроку з використанням вправ на усунення регресій.

Тема: Все так цікаво навкруги

Олег Буцень. «Наше відкриття»

Мета: розширювати і поглиблювати уявлення дітей про цікаве та незвичайне в природі; удосконалювати навички правильного читання, сприяти розвиткові артикуляції, усуненню регресій, навички літературного аналізу твору; розвивати спостережливість, фантазію; виховувати бережне ставлення до природи.

Обладнання: картки для читання.

Хід уроку

На початку уроку ми провели артикуляційну зарядку з метою навчати дітей вільно регулювати своє дихання при читанні. Потім попрацювали над ана- грамами  до тексту О.Донченка «Лісовою стежкою. Двом учням запропонували

попрацювати за індивідуальними картками для опитування.

Ознайомивши учнів із метою навчальної діяльності на уроці, приступили  до опрацювання оповідання О.Буценя «Наше відкриття». Але перш за ніж прочитати оповідання, ми провели з учнями словникову роботу.

- Діти, на сторінці 57 («Читанка», І частина) після оповідання знайдіть позначку «Прочитай правильно». В цій вправі  подано слова із тексту, який ви будете читати. Слова нові, важкі для прочитання. Але ви навчитеся читати їх швидко та правильно. Той із вас, хто добре постарається, узнаватиме ці слова у тексті при читанні з першого погляду.

Учні читають слова за вказівкою вчителя  мовчки, потім вголос «ланцюжком», виділяючи голосом наголошений звук, хором та деякими учнями окремо.

Далі запропонували учням прочитати слова, записані у стовпчиках:

         стежки                                   навколішки                            нашорошив

        подалися                                мурашня                                 незчулися

        морочитись                            полуденика                            мурашн

        заверещали                            африканських                        метушиться

Діти читають кілька разів слова вголос:

1)       хором усі слова стовпчика;

2)       один учень читає перше слово, інші повторюють, другий учень читає друге слово – інші повторюють і т. д.

3)       читання «ланцюжком» по одному слову без повторювань хором.

Перед читанням тексту дітям запропонували прочитати слова, з якими вони ознайомились на сторінці 57, але вже записані на окремих картках. Картку показували на деякий час, після чого діти хором називали слово (навколішки, багатоповерховий, радесенький, незчулися, нашорошив).

Вправи для розвитку артикуляції

Кожен урок читання ми розпочинали з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Цей вид вправи ми назвали «артикуляційна зарядка», до якої ввійшла робота над скоромовкою з метою налагодження ритмічності дихання, у результаті чого діти навчаються вільно регулювати його при читанні. А це у свою чергу сприяє розвитку навички читання.

Подаємо один фрагмент одного із проведених нами уроків.

Тема: Журавлі летять низько – зима уже близько

Наталя Забіла «Журавлик». Леся Українка «Мамо, іде вже зима»

Мета: Показати взаємозалежність рослинного і тваринного світу через описи поведінки птахів восени; уміння поетів передавати цю взаємозалежність, навчати визначати настрій твору, співпереживати з героями, передавати своє ставлення до змісту виразним читанням. Сприяти розвитку навички читання, розвитку артикуляційного апарату. Виховувати любов і шанобливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: запис скоромовки на дошці, портрети Наталі Забілої та Лесі Українки, анаграми, слова-«блискавки», набір речень зорового диктанту,    картки для індивідуального опитування.

 

Хід уроку

І. Контроль, корекція та закріплення знань учнів.

Робота над розвитком артикуляції.

Артикуляційна зарядка       

- Прочитайте мовчки скоромовку, записану на дошці:

Летів горобчик,

Сів на стовпчик,

Прибіг хлопчик,

Утік горобчик.

-          Прочитайте скоромовку:

o    хором (повільно);

o    весело з почуттям гумору;

o    ритмічно, при цьому швидко і глибоко вдихнути через ніс і на видиху промовити:

а)перші два рядки,

б)наступні два рядки,

в)стільки рядків, скільки вистачить повітря для видиху.

 

Використовуючи такі вправи на кожному уроці, ми спостерігали, як вони впливають на розвиток артикуляції учнів 3 класу. Так учениця Шептякова Ганна, яка завжди говорила тихо, невиразно (таке ж було і читання), після використання вправ над скоромовками, почала читати і говорити голосніше та виразніше. Красатюк Олег читав, вдихаючи повітря після кожного слова, та вправи над скоромовками допомогли налагодити ритмічність його дихання, що надалі сприяло домогтися хороших результатів.

Набір скоромовок, використаних на уроках читання протягом навчального року, ми подаємо у додатку 3.

Як показала практика, використані вправи впливають не тільки на розвиток артикуляційного апарату, але й на всі якості навички читання.

Конкурси на кращого читця

Як зазначав І.Т.Федоренко, розвиваючи швидкість читання, ні в якому разі не можна забувати про його усвідомленість та виразність. Він стверджував, що стимулюючим фактором швидкого і виразного читання стають періодичні конкурси на кращого читця.

На нашу думку, оптимальним варіантом розв’язання даного питання стала така організація роботи: ми провели чотири конкурси на кращого читця. Переможці були включені до програми шкільного свята. Так, у вересні ми підготували декламатора Більовцев Максима із віршем «Мова» В.Гринько до свята «Наша мова –солов’їна». До дня бібліотекаря переможцем у конкурсі на кращого читця стала Шептякова Ганна з віршем «Я – бібліотекар» С.Жупанина. А до новорічного свята ми підготували двох конкурсантів: Красатюк Олег виступив із віршем «Нічка-новорічка» В.Моруги, а Єршов Сергій виконав виразне читання байки С. Руданського  «Вовки». Конкурси на кращого читця проводили серед учнів класу на основі віршів, поданих у підручниках   О.Я.Савченко «Читанка» І, ІІ частини.

Подаємо фрагмент уроку із проведеним нами конкурсом на кращого читця.  

Тема: Зачарувала все зима               

Андрій Бобенко «Прийшла зима біловолоса», Дмитро Чередниченко «Новий рік», Василь Моруга «Нічка-новорічка», Ірина Жиленко «Здійсниться все».

Мета: Формувати уявлення про характерні ознаки зими, вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів, збагачувати словниковий запас учнів, вчити відчувати образність художнього слова; сприяти розвитку навички читання; виховувати естетичні почуття у дітей.

Обладнання: фотоілюстрації із зображенням пори року зими, картки для оперативного поля зору, картки із словами, набір речень зорового диктанту, анаграми, картки для індивідуального опитування, медальки (І, ІІ, ІІІ  місця у конкурсі на кращого читця).

 

Хід уроку

На початку уроку проводили вправи на розвиток артикуляції та постановки ритмічності дихання. На етапі роботи з новим текстом організовували вправи на розвиток антиципації та вправи на уникнення регресій (зразки подібних вправ ми описували вище).

На етапі закріплення нового матеріалу ми запропонували дітям взяти участь у конкурсі на кращого читця, який розпочали з ігрового моменту:

У двері класу постукала і ввійшла дівчинка із сусіднього класу. В руках у неї кошик із білими паперовими  квітами.  Дівчинка   спитала,  звертаючись   до класу:
- Це не ваш кошик?

- Ні, - відповіли діти.

- Але ж він стояв біля дверей вашого класу, - продовжила дівчинка.

Учні взяли кошик і, уважно розглянувши красиві квіти, помітили у ньому папірець, де повідомлялось, що героїня із казки «Дванадцять місяців» передає їм свій кошик із квітами, поки зла мачуха не відібрала. Учні подякували дівчинці із сусіднього класу, і вона пішла.

У кошику квіти виявилися не звичайні, а «чарівні», бо з іншого боку кожної квітки діти помітили цікаві завдання, серед яких був і конкурс на кращого читця.

- Увага! Розпочинаємо конкурс на кращого читця! Переможець отримає не тільки медаль за перше місце, а ще й право на виступ у новорічному ранку із цим віршем («Нічка-новорічка»В.Моруги). Запрошуємо першого конкурсанта.

Учень виходить із-за парти і стає біля дошки, називає автора вірша, повідомляє назву і читає виразно вірш напам’ять.

Після виступу учня діти аплодують, виражаючи силою аплодисментів своє ставлення до виступу.

Таким чином, вислухавши всіх учасників конкурсу, діти обрали найкращого читця; ним виявився Красатюк Олег. На другому місці – Єршов Сергій, на третьому – Більовцев Максим і два останні місця у конкурсі посіли дівчатка цього класу.

Періодичні конкурси на кращого читця мають великий стимулюючий вплив на розвиток навички читання.

Завдання для позакласного читання

Не менш цікаві завдання ми розробили і для уроків позакласного читання. Цей вид занять ми назвали «Засідання читачів». У класі  знаходиться «Куточок читача», в якому вказується: дата наступного засідання, тема, рекомендована література.

Подаємо фрагмент розробки уроку позакласного читання.

Тема: Тарас Шевченко жити буде, поки на землі житимуть люди

Мета: продовжити ознайомлення учнів з красою, неповторністю, чарівністю Шевченкового слова; ознайомити з біографічними даними поета; розкрити значення творчості Т.Г.Шевченка для українського народу. Показати, як шанують пам’ять великого Кобзаря; викликати бажання глибше пізнати його творчість. Розвивати пам’ять, мислення, читацькі інтереси. Виховувати в учнів любов і шану до народного поета.

Матеріал до уроку: портрет Т.Г.Шевченка, виставка творів поета, книга «Кобзар», репродукції художніх творів поета, записи пісень на слова великого Кобзаря.

Хід уроку

І.Оголошення теми уроку

1. На дошці записано слова:

Ну, що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!.. Знать од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

                                   Тарас Шевченко

(Учитель зачитує слова).

2. Вступна бесіда

- Сьогодні ми будемо говорити про життєвий та творчий шлях геніального сина українського народу Т.Г.Шевченка. Це він мав справді «од Бога і голос, і ті слова», які пішли «меж люди».

І б’ються схвильовано серця українців при читанні його творів. Навіть у найтяжчі часи в родинах українців зберігались книги з його  творами. А ті, кого лиха доля в пошуках кращого життя гнала на чужину, разом з Біблією, грудочкою рідної землі везли в ті далекі краї «Кобзар» Тараса Шевченка. Він разом з ними промовляє:

                                                                   «… я так люблю мою Україну убогу».                              

2. Робота з виставкою книг поета та репродукціями його художніх творів

- Як називалась найперша збірка поетичних творів Т.Г.Шевченка?

- Чому поет вибрав саме таку назву?

- Які збірки творів видано для дітей?

- Продовжити речення: Т.Г.Шевченко не тільки геніальний поет, він – великий…

- Які з художніх творів Т.Г.Шевченка вам відомі?

ІІІ. Розкриття теми уроку

1.        «Довідкове бюро» - повідомлення учнів про життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка.

2.        Хвилинка поезії:

а) конкурс на краще читання творів Т.Г.Шевченка (декламування віршів: «Зоре, моя вечірняя», «За сонцем хмаронька встає», «Встала весна», «Світає»… та ін.);

          б) прослуховування пісень на вірші поета;

в) читання творів із  «Кобзаря», які діти підготували; вчитель нагадує про    необхідність передати почуття автора, щирість його душі;

     4.  Опрацювання вірша «На великдень на соломі».

5. Робота над скоромовкою (розвиток артикуляції, постановка ритмічності дихання).

4. Творча робота «Склади прислів’я»:

Тарас Шевченко, наче                                                                                    зорі

Шевченкові твори сяють, мов                              сонце для нас

Шевченків «Кобзар» - то для народу                   не забудем

Ми Шевченка славить будем і ніколи                                                        великий дар

5. Читання учнями вірша Т.Г.Шевченка «На великдень, на соломі»

ІY.Підведення підсумків уроку

1. Прочитати рядки віршів з пропущеними словами

… садок вишневий коло хати.

Поговоримо тихесенько в … з тобою.

Додолу … гне високі, горами … підійма.

…  моя вечірняя, зійди над горою.

Поклала мати коло … маленьких діточок своїх.

Реве та стогне … широкий.

Y. Домашнє завдання

1) Вивчити вірш напам’ять.

2) Виконати малюнок до улюбленого твору із поезії Т.Г.Шевченка.

3) Скласти власний вірш (за бажанням).

 

Спостереження показали, що робота з використанням розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка сприяє розвитку навички читання.

Детальний аналіз проведеної роботи подано у наступному параграфі.

 

2.3. Результати проведеного дослідження з розвитку навички читання в учнів 3 класу.

Після апробації розроблених нами вправ за методикою І.Т.Федоренка ми здійснили знову перевірку рівня розвитку навички читання вголос і мовчки   (таблиці 2.3.8 і 2.3.9).

                                                                                                                                        Таблиця 2.3.8.

Перевірка рівня розвитку навички читання вголос

   Контроль та

оцінювання

Прізви-

ще та

ім’я учня

Спосіб читання

Правильність

Темп(сл./хв)

Розуміння

Виразність

Оцінка

Розуміє

Частково

Не розуміє

Логічні       паузи

Пунктуаційні паузи

Інтонація

Більовцев М.

д)

+

139

+

 

 

+

    +

  +

12

Єршов С.

г)

 ///

64

 

-

 

+

    +

 

8

Красатюк  О.

д)

  +

65

+

 

 

+

    +

 

9

Островерх  Є.

д)

  +

80

+

 

 

+

+

+

11

Шептякова Г.

д)

  /

60

 

-

 

+

+

 

8

                                                                         

 

 

 

 

 

                                                              Таблиця 2.3.9.                                                                                                                    

Перевірка рівня розвитку навички читання мовчки

 

п/п

Прізвище

та ім’я учня

Час читання (хв)

К.-ть слів

Тестові завдання

Коефіцієнт

розуміння

Темп (сл./хв)

Спосіб читання

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

2

3

4

5

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк  О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

2

1

2

2

2

466

170

314

300

245

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

-

-

-

+

+

+

+

+

-

+

-

-

+

+

-

-

+

+

-

+

-

-

+

+

+

+

+

+

+

+

-

+

+

+

+

+

+

+

+

0,9

0,5

0,7

0,9

0,8

210

85

110

135

98

б

а

а

а

а

          Отримані показники рівня розвитку навички читання вголос і мовчки ми порівняли  із нормативними вимогами програми. Цей матеріал ми подаємо в таблиці 2.3.10.

                                                                                                                      Таблиця 2.3.10.                                                                                                                   

Порівняння показників рівня розвитку навички читання вголос і мовчки  за перевіркою та за програмою                               

п/п

Прізвище

та ім’я учня

 

Показники навички             читання вголос

Показники навички                        читання мовчки

За перевіркою

За вимога-          ми програми

За перевіркою

За вимогами програми

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев М.

Єршов С.

Красатюк О.

Островерх Є.

Шептякова Г.

139 сл./хв

66 сл./хв

68 сл./хв

80 сл./хв

67 сл./хв

 

 

 

65-75

сл./хв

 210сл./хв

85сл./хв

 110сл./хв

 135сл./хв

 98сл./хв

 

 

 

 

 

90-110

сл./хв

Середній показник класу

84 сл./хв

65-75 сл./хв

 127 сл./хв

90-110 сл./хв

      

           Отже, із поданого матеріалу видно, що усі учні 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів на кінець навчального 2005-2006 року виконують вимоги програми з розвитку навички читання і вголос, і мовчки. Деякі учні класу навіть перевищують вказані програмою нормативи (дані мають свій відбиток у середньому показнику рівня розвитку навички читання класу).

Також ми розглянули індивідуальний рівень розвитку навички читання  кожного учня і, використавши діаграму, порівняли індивідуальні показники кожного учня та середні показники класу  з розвитку  навички  читання  до  апробації  розроблених вправ за методикою І.Т. Федоренка і після.

                                                                                     

   Діаграма 2.3.1.

Порівняння індивідуальних показників з розвитку навички читання вголос учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після

 

 Більовцев М.     Єршов С.    Красатюк О.   Островерх Є.  Шептякова Г.  

Т.Ч.1 – техніка читання до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка

Т.Ч.2 – техніка читання після апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка

 

Діаграма 2.3.2.

Порівняння індивідуальних показників з розвитку навички читання мовчки учнів 3 класу Дмитрівської ЗОШ І-ІІІ ст. до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після

 

Розглянувши діаграми 1 і 2, можна проспостерігати певні зміни у показниках розвитку навички читання вголос і мовчки. Ми помітили, що за період апробації розроблених нами вправ за методикою І.Т.Федоренка результати показників заключної перевірки розвитку навички читання не тільки стали  кращими  від результатів первинної перевірки, а ще й  у більшості учнів перевищують норму, зазначену програмою. У таблиці 2.3.11 ми показали ріст показників розвитку навички читання у відсотках.

 

 

 

 

Таблиця 2.3.11.                                                                                                          

Ріст показників розвитку навички читання у відсотках

 

 

п/п

 

 

  Прізвище та ім’я

           учня

  Показники розвитку навички читання         вголос

                Показники розвитку навички читання          мовчки

 

Т.Ч.1

 

Т.Ч.2

Різниця у відсотках

Перевищення   норми у відсотках 

 

Т.Ч.

   1

Т.Ч.

   2

Різниця у відсотках

Перевищення  норми у відсотках  

 

1.

2.

3.

4.

5.

Більовцев Максим

Єршов Сергій

Красатюк Олег

Островерх Єлизавета

Шептякова Ганна

60

21

33

45

28

139

65

85

96

76

131

200

157

113

171

85

  0

15

47

17

75

36

57

65

42

210

85

110

135

98

180

136

92

107

133

 110

 -23

  10

  23

 -11

 

Із таблиці видно, що після апробації ( показники «Т.Ч.2») навичка читання вголос учнів 3 класу зросла від 113 до 200 відсотків, у середньому –це 150 відсотки, а навичка читання мовчки – від 92 до 210 відсотків, у середньому – на 127 відсотків.

            У рекомендаціях для вчителів І.Т.Федоренко  зазначав, що в результаті відповідних вправ швидкість читання у школярів може зрости на 50-100 відсотків, а в деяких і більше       [ 42, 5]. 

         

 

 

 

 

    Діаграма 2.3.3.

Порівняння  середніх показників розвитку навички читання вголос учнів 3 класу Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів до апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка і після                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                               

Т.Ч.1 – середній показник навички читання учнів 3 класу до апробації розробле-                                                                                                                         

                                              них  вправ

Т.Ч.2-  середній показник розвитку навички читання учнів з класу після апроба-                                                                                                                     

                                        бації розроблених вправ

Норма  навички читання вголос на кінець навчання у 3 класі – 65-75 сл/хв

 

      Отже, показники розвитку навички читання, отримані нами в результаті апробації розроблених вправ за методикою І.Т.Федоренка, ще раз доводять, що застосування методики професора І.Т.Федоренка дає  ефективні     результати  з   розвитку     навички       читання. Завдяки використаним прийомам  дітям стало набагато легше вчитися, без напруження займатися читацькою діяльністю, це дасть їм змогу в наступних класах краще опановувати навчальний матеріал. 

 

Висновки

Отже, одним із завдань уроків читання чинної програми для початкових класів, побудованої відповідно до Державного стандарту початкової загальноосвітньої школи, є формування в учнів навички читання, яка э засобом практично всіх навчальних предметів, забезпечують подальше засвоєння систематичних курсів у наступних ланках. В основі освітніх результатів цього етапу школи є оволодіння повноцінною навичкою читання.

У чинних програмах початкової освіти передбачена робота над формуванням таких важливих понять, як «навичка читання», «види читання», «способи читання», «якості читання». Учитель початкових класів повинен не тільки добре розрізняти ці поняття, а й володіти методикою роботи над ними.

Навичка читання розглядалась у багатьох методиках (над цією проблемою працювали: І.Т.Федоренко, І.Г.Пальченко, В.Н.Зайцев, Л.А.Свінкова, Г.Я.Бабенко, П.І.Гудзик, В.Б.Едігей, Н.П.Трофимович, Г.Л.Сорку, В.О.Науменко, Л.Л.Тимофієва, А.М.Кушнір, О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко). Кожна з методик має свої особливості, свої системи вправ і завдань. Автори методик мають неоднозначний погляд на технологію в дітей навички читання.

Однією з ефективних методик з розвитку навички читання, що  використовуються у школах України, є методика І.Т.Федоренка. Автором були розроблені тексти зорових і слухових диктантів, сутність і мета яких спрямована на формування навички читання у дітей та розширення обсягу їхньої оперативної пам’яті. Учням пропонувалося 18 наборів, у кожному з яких по 6 речень, кількість знаків у кожному реченні поступово нарощується на 1-2 літери. Така система вправ сприяє тренуванню кута зору.

 Послідовники ідей І.Т.Федоренка вдосконалювали методику у своїй педагогічній практиці, складали до запропонованої системи завдань цікаві вправи. Актуальними вправи на розвиток оперативної пам’яті є і на сьогоднішній день. Вчителі не тільки цікавляться методикою їх проведення, а ще й використовують з творчим підходом.

Вчителі Дмитрівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Барвінківського району Харківської області, де здійснювалась апробація розроблених нами вправ, багато років працюють за методикою І.Т.Федоренка та його  послідовників. Недостатню кількість завдань на розвиток навички читання, зазначених у чинних програмах та підручниках з читання, на їх думку, можна доповнити, використовуючи різні сучасні методики з розвитку навички читання.

Перш, ніж розробляти свої вправи за сучасними методиками, ми визначили рівень розвитку навички читання учнів  на початку навчального року, яка показала, що лише один учень класу справляється з нормою навички читання, зазначеною у програмі. Всі інші показники не підлягають вимогам належного рівня. Перед нами виникло невідкладне розв’язання важливого питання: розвиток навички читання в учнів 3 класу. На нашу думку, найкращими засобами досягнення поставленої мети є методичні рекомендації І.Т.Федоренка, з якими ми детально ознайомились.

Але нас не задовольнило те, що дібрані речення були розрізнені, не об’єднані тематикою. Зорові диктанти штучно вносилися в структуру занять. Ми використали ідею, але видозмінили зміст. Матеріал диктантів тісно пов’язували з текстом, який опрацьовується на уроках читання. Також  удосконалили спосіб експозиції речень зорових диктантів. З цією метою ми виготовили набірне полотно багаторазового використання.

Крім наборів зорових і слухових диктантів нами були розроблені вправи на розвиток артикуляції, антиципації, на попередження регресій, конкурси на кращого читця, завдання для позакласного читання.

Апробація розроблених вправ показала, що рівень розвитку навички читання  в учнів 3 класу змінився: результати стали не тільки кращими, а ще й у більшості учнів перевищили норму, зазначену програмою. В учнів збільшився обсяг слухового і зорового сприйняття, увага стала стійкою, виробилась навичка антиципації, наладилась ритмічність дихання, поповнився словниковий запас, збільшився інтерес до читацької діяльності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список

використаної літератури:

1.        Ґудзик І.П. Розвиток навички читання. Методичні рекомендації. – К.: Освіта, 1993.- 32 с.

2.        Ґудзик І.П. Почитаймо, пограймося! – К.: Освіта, 1997. – 192 с.

3.        Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа.-2006.-№2,-С.11 -18.

4.        Джежелей О.В. Навчаємось за посібниками «У школі і вдома» // Початкова школа. – 2000. - №4.- С.42-43.

5.        Джежелей О.В., Ємець А.А., Коваленко О.М. та ін. Формування навички читання: Методичні рекомендації щодо використання посібника «Вчуся читати» (Книга 1) для шкіл з українською та російською мовою навчання/ О.В.Джежелей, А.А.Ємець, О.М.Коваленко та ін. – Харків: Віста: Видавництво «Ранок», 2002. - 112 с.

6.        Джежелей О.В. Вчуся читати. – Харків: Ранок, 2000. – 144 с.

7.        Едігей В.Б. Вчися читати, малюк! Як підвищити техніку читання і розвинути мислення дитини. – К.: Гранд, 1993. – 254 с.

8.        Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. - №9. - С.50-52.

9.        Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. – №10.- С.49-50.

10.     Едігей В.Б. Нове читання // Початкова школа. – 2000. - №12. - С.38-39.

11.     Зайцев В.Н. Резервы обучения чтению: Кн. для учителя. – М.: Просвещение, 1991. – 32с.

12.     Зайцев В.М. и др.. Заочный педсовет. – Донецк, 1987. - С.5-6.

13.     Ігнатенко Т. Я хочу сказати своє слово. Урок читання.2 клас.// Початкова освіта. - №6, лютий, - 2006. –С.11-12.

14.     Информационно-ценностный подход к обучению чтения. Из опыта работы учителей. – Благовещенск, - 1991.

15.     Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи. Методичні рекомендації / Авторський колектив: Бібік Н.М. (керівник), Савченко О.Я., Байбара Т.М., Вашуленко М.С. та ін. – К.: Початкова школа, 2002. – С.34-46.

16.     Кушнир А.М. Азбука чтения // Школьные технологии. - 1996. - №1-2. -199 с.

17.     Лухтай Л.К. Шляхи вдосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1989. - №5. -  С.18-23.

18.     Методика викладання української мови: Навч. посібник /  С.І.Дорошенко,  М.С.Вашуленко, О.І.Мельничайко та ін.; За ред. С.І.Дорошенка, - 2-е вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1992. - 398 с.

19.     Методичні рекомендації щодо усного і писемного мовлення молодших школярів / А.М.Заїка, - К.: Магістр; 2000. - 88 с.

20.     Науменко В.О. Посієш вчасно – вродить рясно: Зошит з формування навички читання в учнів 1-го класу. – К.: А.С.К., 1997. – 64 с.

21.     Пальченко І.Г. Про вдосконалення техніки читання // Початкова школа. -   1989. - №11. – С.13-17.

22.     Пальченко І.Г. Система вправ розвитку навичок швидкого читання // Початкова школа . – 1991. - №4. – С. 19-22.

23.     Пальченко І.Г. Про навчання дітей швидкого читання та каліграфічного письма // Початкова школа. – 1993. - № 4. – С.15-16.

24.     Панченко Г.А. Тобі, першокласнику: Книга з розвитку навички читання. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1997.

25.     Почитай-ка. Учебник-задачник для ребят, которые хотят читать книги / Авт. сост.  О.В.Джежелей. – М.: Просвешение, 1996. – 128 с.

26.     Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-2 класи. К.: «Початкова школа». – 2001. – 292 с.

27.     Програми для загальноосвітньої середньої школи. 3-4 класи. К.: «Початкова школа». – 2003. – 292 с.

28.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч.І. – 126 с.

29.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 2 класу. – К.: Освіта, 2002. – Ч.ІІ. – 143 с.

30.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч.І. – 142 с.

31.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 3 класу. – К.: Освіта, 2003. – Ч.ІІ. – 144 с.

32.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 класу. – К.: Освіта, 2004. – Ч.І. – 159 с.

33.     Савченко О.Я. Читанка: Підручник для 4 класу. – К.: Освіта, 2004. – Ч.ІІ. – 175 с.

34.     Савченко О.Я. Методичні рекомендації щодо роботи за новим підручником «Читанка», 2 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2002. - №9. – С.6-10.

35.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 2 клас ( частина друга) // Початкова школа. – 2003. - №1. –     С. 46-54.

36.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 3 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2003. - №8. -  С.23-30.

37.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 3 клас (частина друга) // Початкова школа. – 2003. - №12. – С.20-26.

38.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 4 клас (частина перша) // Початкова школа. – 2004. - №8. -  С.18-25.

39.     Савченко О.Я. Методичні настанови щодо роботи за новим підручником «Читанка», 4 клас (частина друга) // Початкова школа. – 2004. - №12. – С.20-27.

40.     Савченко О.Я. Читання / Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2003. – С.199-251.

41.     Савченко О.Я., Мовчун А.І. Читання / Навчання і виховання 3 класу: Методичний посібник для вчителів / Упорядник  О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», 2004. – С.146-204.

42.     Савченко О.Я. Читання / Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів / Упор. О.Я.Савченко – К.: Видавництво «Початкова школа», - 2005. – 640 с.

43.     Сарапулова Є.Г. Швидкочитання для першокласників // Початкова школа. – 1993. - №2. – С.12-15.

44.     Свінкова Л.А., Бабенко Г.Я. Інтегровані засоби оволодіння читанням і грамотним письмом // Початкова школа. – 1993. - №8. – С. 12-15.

45.      Скрипченко Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного й позакласного читання  // Початкова школа. -  1990. - №5. – С.36-40.

46.     Сорку Г.Л. Набір речень для зорових диктантів // Початкова школа. – 1993. - №2. – С.21-24.

47.     Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори. У 5 т. – К.: Радянська школа, 1997. – Т.3 – 194 с.

48.     Тимофієва Л.Л.  Швидкочитайлик  (Вправи  зі  швидкого  читання):      навчально-методичний посібник. – Тернопіль: Мальва – ОСО, 2004. –    64 с.

49.     Ткаченко П.І. Тексти зорових диктантів за методом І.Т.Федоренка із завданнями розвитку зв’язного мовлення для учнів 2-3 кл. // Початкове навчання і виховання – 2005. - №7 (47), -  березень. – С.11-14.

50.     Трофимович Н.П. Провідний чинник успішності // Початкова школа. – 1990. - №5. – С.40-44.

51.     Федоренко И.Т. Пути совершенствования  техники чтения школьников (Методические рекомендации учителям). – Харьков, 1978. – 34 с.

52.     Федоренко І.Т. Шляхи удосконалення техніки читання // Початкова школа. – 1982. - №1. – С.10-16.

53.     Федоренко И.Т. Подготовка учащихся к восприятию новых знаний. – Народное образование, -  1972. - №11.

54.     Федоренко И.Т. Совершенствовать технику чтения школьников // Начальная школа. – 1981. - №8. – С.54-57.

55.     Харченко О.Я., Ніконова Л.М., Цепова І.В. Круглий стіл «Сучасні технології розвитку в дітей навички читання» / Методика навчання: проблеми і пошуки. Збірник наукових праць. / За заг. ред. Професора Л.М.Пелепейченко. -  Харків:  ХДПУ, 2001. – Вип.1 – С.13-21.

56.     Хромов Л.Н., Андрєєв О.А. Техника бистрого чтения. 2-изд. – Мн.: Университетское, 1987. – 204 с.

57.     Шереметьєва Н., Грищенко Л. Від чого залежить техніка читання. Про результати анкетування вчителів // Початкова освіта. 2006. - №6,  лютий. - С.10-12.

 

 

 

 

 

                                  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                                                                          

                                                                                                                             Додаток 1.

Слухові диктанти

п/п

 

Набір речень

К.- сть

слів

Час/сек

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

         1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

         1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

 

2.

 

3.

 

4.

5.

6.

 

 

 

   

        1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

Набір №1

Наша мова. За Аллою Коваль

Наша мова.

Великий рід.

Рідне слово.

Світло знань.

Життя народу.

Таємниці мови.

 

Набір №2

Зарубай на носі.  Д.Білоус,  Мова.  І.Січовик

Історія слова.         

Ми розмовляємо.

Зарубай  на  носі.

Українська  мова.

Своє  рідне  слово.

Старі й  нові  слова.

 

Набір №3

У школі все таке знайоме. За А.Коваль

Мова - дивна дивина.

Слово –відоме давно.

Книга – це  світ знань.

Книга   вчить   розуму.

Народ  -   мовотворець.

Плекайте   рідну   мову.

 

Набір №4

Любіть книгу. Остап Вишня

Все, що серце…Ю.Ванаг

Василько не псує книг.

Книги - перла із перлин.

Не шуми, зелений верше.

Перші зрозумілі звуки.

Птицю пізнають по пір’ю.

Людину пізнають по  мові.

 

Набір №5

Плекайте, діти мову. С.Воробкевич. Прислів’я

Долітають голоси людей.

Наше слов’янське письмо.

Книжка – маленьке віконце.

Книга – широкий світ знань.

Вчіться  складно  говорити.

Мова барвиста, мова багата.

 

Набір №6

Друкар книг. За О.Єфімовим

Спляча книга. В.Сухомлинський

Книг незліченна кількість.

Перший Буквар Івана Федорова.

Іларіон – славний письменник.

На полиці стояла Спляча Книга.

На полицях - наші друзі книжки.

Читай книжки - здобудеш щастя.

 

Набір №7

Як з’явилася друкована книга. За В.Дацкевичем

В джерелах слова – душі криниця.

Мудра книжка скаже  вам багато.

В Китаї робили книги  з  дощечок.

 Книги дуже різні: є великі і малі.

Створення книги – довга історія.

В Єгипті робили книги з папірусу.

 

Набір №8

Прислів’я . Мова для нас явище звичне. Стаття

Мова –це скарб.

Від слова – до книги.

Розвивайся, наша мово.

Українська рідна мова.

Плекайте, діти, рідну мову.

Вивчайте нашу рідну мову.

 

Набір №9

Наша мова. А.Коваль

Скільки всього мов на землі?

Слова мандрують планетою.

Освічені люди різних часів.

Письмо вдосконалили греки.

Азбука весь час змінювалась.

Високорозвинена мова світу.

 

Набір №10

Найрідніші слова. В.Лучук

Прислів’я збагачує нашу мову.

Країна Україна – наш дивний край!

Раїна, ген шумить за небокрай.

В джерелах слова – душі криниця.

Пливуть, пливуть слова до мене.

Я з уст його чую знайомі слова.

 

Набір №11

Наша мова. А.Коваль. Зарубай на носі Д.Білоус

Прислів’я

Мова простого народу України.

Мова тепла, як батьківська хата.

Мамин гнів хлоп’я пам’ятає і досі.

Як прекрасно звучить наша мова.

Письмо запозичили у фінікійців.

Як зірок у горі – так книг на землі.

 

Набір №12

Зарубай на носі. Д.Білоус

Вираз виник там, а зберігся й досі.

Хто багато читає, той багато знає.

Бить не битиму, але зарубай на носі.

Дивно це було сприймати хлопцеві.

Може нині смішно вам у дружнім колі.

Як на носі зарубать, ще й собі самому

.

 

Набір №13

Стаття Привчайтеся працювати за словником

Тлумачити – визначати, роз’яснювати.

Звертайтеся частіше до словника.

У певному порядку подані слова мови.

Ви розумієте значення слова словник?

У давні часи знамено являло собою знак.

Привчайтеся працювати із словником.

 

Набір №14

Привчайтеся працювати за словником

Та коридорами звалися прості галереї.

Закриті переходи з однієї башти в іншу.

Хартія –це документ написаний на папері.

Може, хоч вона виявиться своєю, не чужинкою.

Диск – знаряддя для метання і піднос для їжі.

Класна кімната, в якій вчиться група учнів.

 

Набір №15

Диктант. Н.Умеров

Діти, мудра книжка скаже вам багато.

 Може, серед українців в моїм роду була рідня?

А книги відкривають нам широкий світ знань.

Книги потрібні малюкам, школярам, дорослим.

Книги є різні: великі й малі, з малюнками й без.

Читаючи їх, визначай нове і знаходь головне.

 

Набір №16

Як з’явилася друкована книга. В.Дацкевич

Створення книги – довга, захоплююча історія.

Люди писали паличками на глиняних плитках.

У Пергамі робили із шкіри тварин пергамент.

Стародавні книги прикрашені коштовностями.

Недивно, що рукописні книги коштували дорого.

Перша друкована книга з явилась у місті Майнці.

 

Набір №17

Як жила книга. За О. Єфімовим

Ум не домислиться досконалого розуму без книг.

Князь Володимир Святославович відкривав школи.

Книги, мов ріки, які відкривають собою увесь світ.

На камені зображено Ярослава з книгою в руках.

Любив Ярослав книги, читав їх і вдень, і вночі.

Велика ж бо користь людині від навчання книжкою.

 

Набір №18

За О.Єфімовим «Друкар книг перед тим небачених»

Клав аркуш  чистого паперу і притискав його пресом.

Палітурки оздоблювали коштовним камінням, золотом.

Помічник Федорова ніс рамку з рядками до верстата.

Іван Федоров видрукував перший слов’янський буквар.

Металеві рядки складав у сторінку і вставляв до рамки.

Майстер-друкар складав літеру до літери, рядок до рядка.

 

 

8

10

10

11

11

12

 

 

 

12

13

13

14

14

15

 

 

 

15

16

16

16

16

17

 

 

 

 

18

18

18

19

19

20

 

 

 

20

20

21

21

22

22

 

 

 

 

23

23

24

24

24

25

 

 

 

25

25

25

26

26

27

 

 

 

10

15

18

19

21

21

 

 

 

 

23

23

23

23

24

24

 

 

 

24

24

24

24

25

25

 

 

 

 

25

26

26

26

26

26

 

 

 

27

27

28

28

29

29

 

 

 

 

29

29

30

31

31

31

 

 

 

32

32

33

35

35

35

 

 

 

35

36

36

36

36

36

 

 

36

36

36

38

38

39

 

 

 

39

39

39

39

39

39

 

 

 

      42

44

44

44

45

46

 

 

 

     2

2

2

2

2

2

 

 

 

2

2

2

2

3

3

 

 

 

3

3

3

3

3

4

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

5

 

 

 

 

5

5

5

5

5

6

 

 

 

6

6

6

6

6

6

 

 

 

8

8

8

10

10

10

 

 

 

 

7

7

7

7

7

7

 

 

 

5

5

5

5

5

5

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

4

4

4

4

4

4

 

 

 

5

5

5

5

5

5

 

 

 

 

 

5

5

5

5

8

8

 

 

 

     8

9

9

9

9

9

 

                                                                               

 

Додаток 2.

Зорові диктанти

 

п/п

 

Набір речень

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6

 

 

 

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

 

 

 

1.

2.

3.

4.

5.

6.

 

Набір №1

Як жила книга. О.Єфімов

Люби книгу.

Книги дітям.

Хвала книгам.

Бережи книгу.

Я люблю читати.

Книги, мов ріки.

 

Набір №2

Слово, мова, книга. Стаття

Книга – це скарб.

Ця книга цікава.

Слово, мова, книга.

Від слова до книги.

Мова – дивний скарб.

Любіть рідну мову.

 

Набір №3

Як нема без зірок небозводу. В.Забаштанський 

Найрідніші слова. В.Лучук

З глибокої давнини.

Мова багата і рідна.

Хай почує вся земля.

Без слова немає мови.

Без мови немає книги.

Мови нема без народу.

 

Набір №4

Найрідніші слова. В.Лучук

Наша мова. А.Коваль

Цікава книга природи.

Мова первісних людей.

Ген тополя серед поля.

Люди винайшли письмо.

Пращури винайшли мову.

Дівчинка читає книжку.

 

Набір №5

Привчайтеся працювати із словниками

Найрідніші слова. В.Лучук

Книга – джерело мудрості.

Тополиний лист в діброві.

А рідна мова – як чарівниця.

Словник – довідкова книга.

Лунає в класі мова співуча.

Вслухаюсь я у кожне слово.

 

Набір №6

Спляча книга. В.Сухомлинський 

Прислів’я . Мова. В.Гринько

У книгах світло мудрості.

Сонце перегортає сторінки.

Ум без книг, як птиця без крил.

Сію дитині в серденько ласку.

В читальному залі завжди тихо.

У моїх книг красиві палітурки.

 

Набір №7

Прислів’я. Мова. В.Гринько

Сійся, родися ніжне будь ласка.

Пливуть, пливуть слова до мене.

Мудра книжка скаже вам багато.

Хто більше читає, той більше знає.

Книги відкривають широкий світ знань.

Господар любив показувати книги.

 

Набір №8

Золота осінь. К.Перелісна. Соловейко застудився. Л.Костенко

Наш край.

Минає літо.

Небо синє-синє.

Осінь тихо ходить.

Соловейко застудився.

Плаче груша, плаче слива.

 

Набір №9

Шипшина…. Л.Костенко. Осінь. Я.Щоголів

Осіння гра. М.Сингаївський

Шипшина віддає свої плоди.

Просто осінь була красива.

Білка на зиму горіхи збирає.

Осінь кружляє понад землею.

Висне небо синє-синє та не те.

Довго землю встеляли тумани.

 

Набір №10

Лісовою стежкою. О.Донченко

Стиха хрускала суха гілочка.

Дівчинка сиділа над струмком.

Роси перлисті з трав опадають.

Квітка цвіла під кущем акації.

Це була дуже прекрасна квітка.

Дівчинка несла книжки, зошити.

 

Набір №11

Наше відкриття. О.Буцень

Ой, що тут скоїлося з Максимком!

Після відбою довго крутився в ліжку.

Ми кинулись розкладати речі.

Дощові краплини лічити здумав.

Двадцять три штуки нарахували.

Бо ми таки спізнилися на вечерю.

 

 

 

 

 

 

Набір №12

Лісовою стежкою. О.Донченко

Улянка схилилась над струмком.

Хвильки хлюпали поміж пальців.

На дні струмка ворушилась трава.

Вона поверталась додому із школи.

У школі її звали Улянка-кульбабка.

Улянка повільно глянула навколо.

 

Набір №13

Наше відкриття. О Буцень

Одна мураха заповзла мені в тапку.

Нам кортіло зробити нове відкриття.

Мурахи падали з дерев, як великий дощ.

Хлопців обліпили великі руді мурахи.

По купі мурашки якусь гусінь тягнули.

Пішли додому, бо на вечерю спізнимось.

 

Набір №14

Наше відкриття. О.Буцень

Дивиться на небо, а на ньому а ні хмаринки.

Ще б пак, мурашник, який вміє розмовляти.

Бо у нас і так усяких справ по саму зав’язку.

Та Максимко наче завмер, а потім простяг руку.

Ми з Максимком одразу по горіхи подалися.

А мурашник і справді величезний, наче дім.

 

Набір №15

Журавлик. Наталя Забіла

Довгі ноги, сірі крила, на голівці чорний чуб.

Завжди з нами був у забавках довгоногий птах.

Полюбили ми журавлика, довгонога журавля.

Що ж тут бідній пташці мучитись, хай живе у нас.

І зостався в нас приручений, і одужав журавель.

Прощавай, лети, журавлику, повертайся навесні.

 

Набір №16

Довго хмарами небо покрите було. О.Олесь

Хмарами небо покрите й землю встеляють тумани.

Вже сьогодні і весна, і тепло, і повітря весняне.

Та в струмки обертаються білі сніги, як голуби.

І здавалось мені, що кричать журавлі в блакиті.

Я дививсь і радів, що весна наближається й літо.

Все радіє, живе і  співа, ніби дихають ниви і луки.

 

 

 

 

Набір №17

Дівчина. М.Рильський. Журавлик. Наталя Забіла.

Сергійкова квітка. В.Сухомлинський

Бджілки в квітах літають, роси з трав опадають.

Ти ж не можеш її узяти з собою й підлетіти увись.

З золота зіткане сяєво ллється, листя сміється.

Потяглися попід хмарами в край далекий журавлі.

В квітах барвистих дівчина сяє, наче сонечко грає.

На її блакитних пелюстках тремтіли краплини роси.

 

 

Набір №18

Мамо іде вже зима. Леся Українка

Не покине країни рідної, бо не боїться зими навісної.

Мусить пташка маленька дбати, де б водиці дістати.

Бачиш, пташка сивенька скачить швидко отам біля хати.

Ще зосталась пташина маленька, не боїться морозу вона.

Спів пташині  потіха одна – хоч голодна співа веселенько.

Розважає пташине серденько, жде, що знову прилине весна.

 

 

    

 

 Додаток 3.

Скоромовки

 

 

1)    Цілу нічку мишка кошеня         колише.

 

 2)   На печі смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

 

3)     Чом грачиха, чом грачата

        Почали чимдуж кричати?

 

4)     Жатка жваво жито жне,

         Жатку жнець не дожене.

 

5)      В чаплі чорні черевики,

         Чапля чапа до водиці.

 

6)       Бурі бобри брід перебрели,

           Забули бобри зібрати торби.

 

 7)      Хитру сороку спіймати морока,

           А на сорок сорок сорок морок.

 

 

 

  8)     Кіт котив коток по току.

          Коток попав на лапу коту.

 

  9)     Наш Прокіп зварив окріп.

          До окропу вкинув кропу,

          Буде юшка для Прокопа.

 

10)     Мишка раз при йшла до кішки,

          Уклонилась кішці в ніжки.

          Кішці - смішки, мишці – нітрішки.

 

11)     В горішнику – горішина

           Горішками обвішана.

           Оришка і Тимішко

           Обтрушують горішки.

 

12)      Мами у Толика,

           Тані і Таї

Водять тролейбуси,

Водять трамваї.

А татусі –

Водять таксі.

 

13)      Курличі курличуть,

           Курличаток кличуть:

         -Курли, курли, курличеньки,

          До річеньки, до річеньки!

 

14)     Криничко, криничко,

Дай води напиться.

Спраглі вуста помочити,

Біля тебе відпочити.

 

 

15)      Великі мурахи грали у шахи,

           А маленькі мурашки грали у шашки.

 

16)      По стежинці через ліс

           Мокру моркву заєць ніс.

 

17)      Шпак пита у півня:

 -         Де твоя шпаківня?

            Нащо та шпаківня?

            Є курник у півня.

 

18)      Босий хлопець сіно косить,

           Роса росить ноги босі.             

 Роса росить ноги босі.             

 

Опублікував: annasliva88 , 08 Листопада 2015, 18:23. Переглядів: 1504
Видалити Відміна
Забанити Відміна