Закрити
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ
FacebookTwitterLivejournal
ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

Кожна міфологія світу має своє соціальне підгрунтя. Персонажі української міфології були простими, людяними, близькими, земними.

ОСОБЛИВОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ МІФОЛОГІЇ

 

Кожна міфологія світу має своє соціальне підґрунтя. Народний світогляд українців має три основні шари: демонологічний, міфологічний і християнський [].

В українській міфології пантеон богів досить різноманітний, це

Сварог – бог творець, чоловіче втілення Роду, це небесний коваль, який викував Світ. Він заселив Землю різними істотами, створив перших людей, став покровителем шлюбу і сім’ї. Бог – митець, є втіленням космічних потуг Світла, Вогню, Повітря (Ефіру) і батьком зодіакального сузір’я. Давня чеська книга «Мати слів» перекладає ім’я Сварог словом зодіак.

Числобог – бог часу, зображувався з двома обличчями: сонця і місяця. Сонце-день, Місяць- ніч. За народними переказами, у давньому Києві був храм Числобога. Волхви за ним визначали котра година.

Дана– богиня води, втілення жіночого первісності буття.Дана – Вода складає пару протилежностей з Вогнем Сварожичем.

Велес – бог таємничих знань, покровитель музики й поезії, зв’язковий світів живих людей і покійних родичів.

Стріча (доля) – богиня доброї долі, має інформацію про майбутнє подружніх пар, народження дітей (втілення нових душ) Долі – Стрічі присвячений день Стрітення цього дня зима зустрічається з весною.

Колодій – чоловічий бог любові та шлюбу. В давнину,у кінці лютого старі жінки жартома «карали» парубків, що протягом року не знайшли собі пару. Хто не находив пари був причиною порушення гармонії, ладу в природі.

Неодруженим чіпляли на ногу «колодку», яку він волочив за собою. Обряд мав виховне значення.

Лада – богиня материнства. Дослідники вважають, що до Греції ця богиня прийшла з Подніпров’я[].

Дажбог – бог сонця, син Сварога. «Дажбожі внуки ми» (Велесова книга) []. Творець земного життя «Се бо Дажбог створив нам яйце, що є світ-зоря, яка нам сяє, і в тій безодні повісивДажбог Землюнашу, аби тая удержана була. Так се душі пращурів суть, і ті світять нам зорями» (Велесова книга)[].

Про створення світу з яйця – унікального зародка всього сущого й символу родючості та періодичного оновлення (воскресіння) природи, наші пращури знали з давніх давен, як і те, що Земля кругла, знали задовго до Коперника.

Дажбог вважається одним з божественних батьків русичів – українців.

Ярило – бог весняного сонця, розквіту природи, родючості.

В «Велесовій книзі» Ярило називають Яробогом.

Перун – покровитель війська, чоловічою сили, син Сварога. Проявляється в грозі та блискавці, несе енергію очищення.

Трибог, Світовит, Перуниця, Мокоша, Коляда та інші – це пантеон богів язичників.

У давніх українців майже кожен бог іде до людей. Сварог – найдавніший бог Сонця передає світло своєму синові Дажбогові і спускається в поетичній уяві українців на землю, щоб навчити людей користуватися вогнем та ковалювати. Він також запроваджує шлюб, викувавши першу обручку. Не сидиться у Вирії (сонмище українських богів) і Дажбогові. Передавши Сонце Харсові (це ще один Бог), він спускається опікувати ліси, поля, засівати землю квітами і зіллям.

Навіть богиня неба Коляда покидає Вирій, аби щороку взимку, за небезпечних обставин, ховаючись від ворожих сил, народжувати в дніпрових сагах Божича – нове Сонце, Новий Рік.

Власне у Вирії, за легендами, перебувають лише найпервісніші боги – Рад (Сокіл) та Білобог.

У давньоукраїнських міфах переважна більшість богів опікує природу, худобу, води, ліси, різні насадження, - це Дажбог, Мокоша, Лада, Лель, Овсень, Ярило, Купайло, та інші божества родючості. Якщо в стародавніх греків і римлян народ святкував лише свято бога виноробства Діоніса, то         у давніх українців усенародні гуляння відбувалися майже щомісяця, і головне – вони були підпорядковані трудовому ритмові життя, порам року, циклам певних робіт.

Гучними, масовими, веселими були свята Коляди – зустріч нового Сонця, Нового Року, Лади – зустріч весни, Ярила – початок і кінець сівби, Купайло – зустріч літа, Живи – початок жнив, Овсеня – обжинки і т.д. [].

За найдавніших часів кожне українське плем’я поклонялося своєму богові, та з часом найпопулярніші й найпотрібніші божества ставали спільними для всіх Українців, об’єднуючи їх.

Для наших предків – природа рідна домівка, бо саме від неї вони мали їжу, одяг, матеріал для домівок. Тому люди наділяли рослини і тварин які були поруч, людськими рисами, олюднюючи навколишню природу. Первісно свідомістю вбачалась рівність та партнерський зв'язок людини з природою.

Саме обожнення природи, священне ставлення до неї, а не страх перед нею стало причиною виникнення релігії.

Треба визначити, що протягом тисячоліть поетичний світогляд, космологічні погляди та вірування стародавніх українців зазнавали великих змін.

На довгі століття у поетичному світогляді українців залишилися  міфологічні образи  фольклору (Купайло, Коляда, Щедрик, Стрітення і т.д.), не зважаючи на прийняття християнства.Життєстверджуючі досвіди зберігалися як цінність. Збагачувались новими мотивами обрядові весільні пісні, обрядове вітання, народження дитини – її освячення.

Вірячи в безсмертя,давні українці спочилого проводжали в новий світ життя, даючи йому в дорогу хліб, гарну одежу.

Бадьорість, працьовитість, милосердя, охайність вважалися найкращими якостями людської особистості.

Підлітки 12–14 років на святі Купала з вінками і стрілами переходили через Мага врата (Могутні ворота правильного життя.) Вони обрядово прощалися з дитинством і проходили до юнацтва.

Автор: Олійник В.О.
Опублікував: Viktoria20 , 14 Березня 2016, 20:36. Переглядів: 149
Видалити Відміна
Забанити Відміна