Закрити
«Пам’ять незгасна» (скорботна година)
FacebookTwitterLivejournal
«Пам’ять незгасна» (скорботна година)

Cкорботна година присвячується Дню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій в Україні 1932-1933 років.

Виконавець: Малка А.В.

Посада: Заступник директора з ВР СШ № 210 м. Київ


 

«Память незгасна»

(скорботна година)

(Звучить музика пісні «Свіча», яку виконує Оксана Білозір. Учні 10-11 класів з лампадками шикуються на шкільному подвірї та оформлюють їх у вигляді цифр років голодомору 1932-1933)


 

ПРОМОВА ПІД ЧАС СКОРБОТНОЇ ГОДИНИ

Ведучий 1: Ця скорботна година присвячується Дню пам’яті жертв голодоморів та політичних репресій в Україні 1932-1933 років.

Ведучий 2: Ми живемо в інший час і не причетні до тих страшних часів. Тому так важко достукатися до сердець нині сущих. Тож запалімо свічки на память про тих, хто не встиг запалити свічку. Запалімо свічку, хай її побачать ті, хто став зорями.

(Як фон звучить музика А. Вівальді «Пори року. Зима. Частина І»)

Ведучий 1:

Память про тих, хто не дожив,

Память про тих, хто недолюбив,

Память про живих і ненароджених.

Згадуючи одного - памятаймо про мільйони. Ми впевнені – Україна памятає. То ж давайте разом звернемося до нашої історії і вийдемо після цього духовно чистішими, мудрішими.

 

Ведучий 2: Нехай у цьому полумї загинуть нещирі частинки душі кожного з нас. І буде шлях у майбутнє прямим і світлим.

 

Ведучий 1:

Ми хочемо, щоб про це ніколи й ніхто не забував!

Ніхто не має права про це забути

Схилімо голови в скорботі перед невинно убієнними.

Помянемо хвилиною мовчання великомучеників нашої історії.

 

(Хвилина мовчання)

(Як фон звучить музика «Аve Мaria»)

Ведучий 2: Сьогодні поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. А що ми там знайдемо? Ми повинні дивитися у завтрашній день, а не озиратися назад. То чи треба сьогодні говорити про голод?

 

Ведучий 1: Озиратися у минуле треба кожному. Людина не живе в одному часі, а в трьох часових вимірах: у минулому, сьогоденні та майбутньому. Дорога у майбутнє пролягає через минуле. Треба осмислити власне минуле, зрозуміти його, бо історія повторюється. І коли люди не зроблять сьогодні висновків, то вони будуть ходити по колу. Отож, озиратися треба, щоб поплакати, бо це каяття. А головне – щоб зрозуміти.

 

Ведучий 2: На цьому наша скорботна година завершена.

 

 

Автор: Малка Алла Вікторівна - заступник директора з ВР СШ № 210 м. Київ
Опублікував: Malka_Alla_Viktorivn , 19 Жовтня 2016, 08:55. Переглядів: 428
Обговорення (1)
258376856962989 27 Березня 2017, 13:59
Дуже сумна подія((smiley
Видалити Відміна
Забанити Відміна